1 (10-04-2017 22:01:46 отредактировано lucul)

Тема: Люди, гори, коні, інколи ішаки внутрішнього Тянь-Шаню

Матеріалізація бажання. Листаючи інтернет пізньою зимою, а може ранньою весною надибав на оголошення Сашка про те що збирає команду на Тянь-Шань. Почав читати, фото нереальні зрозумів що хочу туди. Команда Саша, Юля і я Валерій. За півроку команда не збільшилась хоча розміщували оголошення на всіх форумах і соціальних мережах.   Команда з трьох сформована: Саша, Юля і я, тобто Валерій. Юля киянка, яка проживає в Празі ми з Сашею з Вінниці. Пройдені  нарешті місяці невизначеності. Куплені квитки на літак Київ - Бішкек з пересадкою в Стамбулі. Запланована і вистраждана відпустка в три тижні стала реальністю.
Підготовка. Велосипеди: Юля Джіант гірський, Саша Туринг Джіант з амовилкою, я вагався який брати гірський чи туринг. Розуміючи що маршрут йде по бездоріжжю навіть думав про ветеранський трек  3900 але все ж таки взяв Surly. Звичайно я його розібрав і познімав на мій погляд обладнання без якого може бути: крила, велокомпютер.

Палатка чотиримісна одна. Перед поїздкою спеціально купив спальник дойтер -5. Саша купив рок емпае. Юля- пінгвін вроді. Каримати в мене іжевський в колег терморест сол. Саша взяв свій бензиновий пальник ковеа.
Багато хто в звітах не приділяє увагу марудному опису збирання, підготовки, а зразу пише оп-Таіті і ми поїхали. Напишу задля людей які злізуть з дивану і поїдуть. Квитки від туркіш  еарлайнез. Ліміт багажу 20, але не більше 23 вантажу, ручна кладь-7, але не більше 8 кг. Провіз одного велосипеда 90 євро в одну сторону. Виліт зранку 10-25 08 серпня 2016 з Борисполя в Стамбул. Повернення додому 28 серпня.
З провозом велосипедів зразу вирішили не декларувати а йти в наглу. Багаж і все. Перед вильотом я трохи занервував почав виясняти в турків як із спорядженням , і вони  в ніяку спортивне спорядження скейт, ковзани, лижі, велосипед 90 євро. Своїми лишніми рухами налякав Юлю і вона позвонила в Празі в аеропорт і забронювала місце для велосипеда.  Ми з Сашею вирішили розібрати велосипеди і спакувати в різні коробки. Дістали коробки від велосипедів. В суботу перед вильотом з приїхав до Саши. Почали пакувати. Одна коробка рами без вилок і все інше барахло. Іншу коробку розрізали на дві , в одну колеса в іншу всілякий дрібязок.
На плечі рюкзаки.  Результат:  Саня проскочив. В мене 27,7 кг. Перевіс - в касу 77,7 долара. Але це не 180 євро. Пройшли служби і вже в літаку. В мене місце біля ілюмінатора і поряд нікого- панство, 2 години переліт і ми в Стамбулі.

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню
Аеропорт Стамбула – це Вавілон. 600 воріт. Бориспіль-30. Місто в місті. 1,5 години до прильоту Юлі. Намагаємось вияснити до яких воріт прибуде іі рейс. Вайфай в аеропорту то особливе. Лише на місцевий телефон або під ніком кафе використовуючи його пароль зайти в мережу.  Не вияснили сповзли ще раз під перевірку служби безпеки для прибувших. Рамка металошукача спрацьовує на мої велоконтакти. Мля витягую все з рюкзака, а там павербанк, мультитул і металева чашка. Лиш би не відібрали мій кранк бразерс м17 буде западло. Безпека цікавиться кругленьким павербанком чи випадково не вибухівка. Пройшли другий раз перевірку, ну і полупокери)) *KISSED*   Наступний рейс до Бішкека через 9 годин є шанс знайти Юлю. Ми на центральному перехресті неспіша кочуєм по підлозі від європейських туристів. І тут Саня каже все ми надибали Юлю. Вона в піцерії. Через годину ми ситі пішли шататись. Дюті фрі –рахат лукум тарілки з кубиками для проби. Напробувались хочеться чаю. Попили чаю. Можна і полежати. Знайшли невеликий зал. Дивимось на літаки які майже кожну хвилину злітають і сідають.
Раза три ми міняли наші місця вилежування.
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Вечір.Грузимся в невеликий аеробас він забитий під завязку. Відчуття маршрутка типу богдан. Жара. Люди хлепчуть воду, чай, стюардеси літають віниками. Причому красивими. Розумію пращурів, які привозили турчанок з походів. Летіти більше 5 годин плюс 3 години часового поясу. І прилетіли в ранок. Красиві старі гори. Збігли по трапу з літака. 10  хвилин і ми пройшли прикордоний контроль (в Киргизію нам можна до 90 днів) Митник розчаровано протягнув ааа туристи навіть не сканував наш багаж. В аеропорту нас зустрів Руслан – зять товариша Юліного брата, який живе в Києві. Погрузили на джип багаж і поїхали на квартиру. Але спочатку поміняли гроші на місцеві. Курс 1 долар до 67. План зібрати велосипеди-поспати-поїсти-зібратися в дорогу взавтра старт. Руслан винайняв за 30 доларів за сутки 3 кімнатну квартиру з хорошим ремонтом і інтернетом. Швиденько зібрали велосипеди. Перескочили  в ларьок  купили лепешок, кавуна овочів, чай. Перший шок. В крані питна гірська вода, але в чаї дає цікавий присмак. Сон до 2 годин місцевого часу. Приїхав Руслан.Поїхали подивитись місто і зробити закупи на подорож. Харчі, і необхідні товари. Закупились.
Багато українських товарів. Продають коричневий цукор в кусках
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

і навіть сідла, зразу зацікавився кінський Брукс.
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню
Юля почувши що є корейський ресторан (вона кореянка) з керувала до нього. Так за чудовою вечерею з напоями і наїдками які куштував вперше в житті закінчився день.
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню
Звичайно з цього моменту пішли нескінченні жарти про КЯ. Що таке КЯ? Корейською песик. Всі в курсі як корейці ставляться турботливо до них і дуже полюбляють.

Старт.

Зібрались приїхав Руслан залишили йому наші картонні коробки від велосипедів (назад також летіти потрібно хоча особисто я хотів би їхати img/be ). Під сигнал авто і зйомку на телефон ми поїхали, якось сумбурно, почали шукати де поміняти ще грошей. Почали кружляти по місту. Вигляд з міста на засніжені гори то щось неймовірне і нас тягнуло туди наче магнітом. При виїзді з міста магніт у нас спрацював на лепешки в тандирі з маслом. Зупинились перепочити. Поряд юридична академія. Підійшов працівник поцікавився хто і звідки побачив прапорець розпочав виясняти скільки коштують велосипеди. Поцокав язиком і пішов. Ми переїхали через дорогу за їжею і Юля виявила відсутність свого бумажника: більше 200 доларів, біля 1000 місцевих і документи на проживання в Чехії. Я сторожу велосипеди. Саша і Юля на таксі поїхали по маршруту провірити місця наших короткостроквих зупинок, може хоч документи знайдуться без них Юлю не впустять в Чехію. Підійшов місцевий безхатченко Максак , поділився з ним лепешкою. Розмовляли по все, він про своє життя і що жив в російськомовному селі біля Ісик Куля, а мову киргизьку почав вчити в радянській армії.
Приїхали Саша і Юля документів не відшукали. Сіли і раціонально подумали. На грошах хрест. Документи повинні віднайтися тому що в бумажнику стартовий пакет телефона захочуть ще грошей за документи зателефрнують. З документів Юлі лише український паспорт який був в Саші тому і залишився не втрачений. Згаяно півдня. Ну, поїхали, в слід водії маршруток почали кричати Крим наш. Я нестримався крикнув Ваш. Завжди знав що маршрутчик це інтернаціональне.  Крутимо педалі. Гаряце, по ариках стікає холодна гірска вода. Вмиваємось і їдемо селами в сторону гір. В селах мечеті нові. При деяких школи для хлопчиків там і живують. Сіли за селом (аїл) поїли,
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

проїхали 30 км поступово набираєм висоту. Пасіка виїзна. Підїхали купити меду. Словянської зовнішності чоловіки. Звертаються до нас "Ребята 200 рублей поллитра". Кажем що немає рублів є місцеві. Пасічники почувши що з України, щось почали говорити Кисильвщину, ми перевели розмову. Поряд зупинились ще покупці. Вийшли жіночки за 40. "Мы хохлушки, только и  фамилия осталась - Галушко". Купили меду і не спіхом покрутили і вже на висоты 1800 м невідомий перевал.

Молоді люди киргизи фотаються на фоні красивого краєвиду. Прийняли мене за німця. Кажу найн. Попили меду. Набираєм висоту.
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню
Наша точка ночівлі біля курорта Ісик Ата. Вечір. Спускаємось в невелику долину. В якій тече красива бурхлива річка.
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Стали на нічліг. Але спочатку прибрали.
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню


Саша знайшов розкладного китайського ножа. Який прослужив нам весь похід і подарували (продали за прикметами) нашим гостиним хазяям  в Чолпан Аті. Прийняли водні процедури – температура води +4. Засинали під постійний шум річки і тут я пожалів що не взяв з собою бірюши які давали в літаку. Серед ночі чуєш як потужна річка перекачує каміння по дну. Зриває камінь і він грюкає по дну декілька метрів поки не знайде своє місце на дні. Ранок. Сонце. Поснідали. Вирішили заїхати на курорт Іси Ата. 6 км верх по серпантину  і ми на курорті, багато місцевих людей. Знайшли басейни. Купили білети і по черзі погнали купатись. На вулиці жара і ти в басейні з температурою 45-50 градусів на висоті 2 000 м з виглядом на засніжені гори, приємно. 
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Спустились від басейнів, побіг знайти води, набрав з сірководнем. Згодом Саня запитував, а звичайної немає, ми з Юлею говорили йому що дуже корисно і пили звичайну воду. Поки шукав води Саша з Юлею купили місцевої їжі, кимизу(він же кумис-казахською) і куруту для туристів, тобто сумнівної якості. Попробував не сподобалось кажуть потрібно звикнути кожен день потрішки потрібно вживати. Зустріли московський туристів, піднялися на висоту 2,5 км і в їхнього товариша схватила гірська хвороба. Так що спускаються до низу. Ми трішки в думках зайорзали, блін я навіть на Говерлі не був, але вперед.
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Шикарний асфальтовий спуск на 30 км. Курс ущелина і перевал Кегети. Саша зупинився. Лопнув передній обод. В гори з таким неможна. Помалу доїхали до села Рот Фронт. Проживали колись німці. Європейські акуратні будинки з зручностями, які вони будували для себе після переселення з Волги. Німців майже не залишилось, повернулись до Німмечини. В будинках живуть киргизи. Почали шукати колесо в місцевих, невдача. Підійшов місцевий запросив попити чаю. Ми з Юлею йдемо, Саня на маршрутку до найближчого райцентру 30 км за колесом.
Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню

Люди, гори, коні, інколи ішаки  внутрішнього Тянь-Шаню
навіть можна крокодила зварганити)).
В результаті Саня купив ашан колесо на гайках за 8 баксів, яке і проїхало весь похід без пригод і приїхало в Україну. img/ag
Через три години Саня застав вже нас за роботою Юля підмітала подвіря я нарізав і ремонтував забор. Швиденько погодували Саню- наші голубці лише подютться з юшкою. Пять годин вечора. Ще можна 2-3 години покрутити. Працюємо. Ущелина Кегети. Підйом все вище 19-30 год. вирішили ставати на нічліг, спустились 400 метрів до річки, а там справжня прихована долина з пасікою. Запитали пасічників на вигляд словяни, чи можна стати. Запросили пити чай. Стали за пасікою біля джерела. Швиденько приготовили вечерю. Помились. Пішли в гості у вагончик до пасічників. Одному за швстдесять іншому за пятьдесят. Нащадки українців яких пересилили в 30 роках, але не зрозуміло хто вони. За все життя не стали своїми. З Україною не повязують себе і розуміють, що не росіяни. Фанати бацька Лукашенка. Хомо советікус. Пішла в хід пропаганда. Киргистан і Україна створені штучно дядьком Сталіним. Наїлися лепешок з медом випили зо три чайники чаю. Тягне на сон. Виповзаємо і падаємо спати в нашому наметі.



Далі буде....

dictum factum

2

Re: Люди, гори, коні, інколи ішаки внутрішнього Тянь-Шаню

img/ay  img/ay  img/ay
Никто не пишет, пока не закончите  img/ag  (я это своё вытру)

Мастер спорта по езде за хлебушком на велосипеде.
Если не я построил велосипед - это не мой велосипед.

3

Re: Люди, гори, коні, інколи ішаки внутрішнього Тянь-Шаню

img/ac  img/ac  img/ac Другое дело - велосипеды.. оффтопные для этого форума ну совсем  img/bk Не годится. img/bk  img/bn
http://krokovod.org/forum/misc.php?action=rules

Мастер спорта по езде за хлебушком на велосипеде.
Если не я построил велосипед - это не мой велосипед.

4

Re: Люди, гори, коні, інколи ішаки внутрішнього Тянь-Шаню

ну хоть 1 наполовину нормальний img/ab,якщо не пізно то нажму клавішу делейт)))

dictum factum

5

Re: Люди, гори, коні, інколи ішаки внутрішнього Тянь-Шаню

Та ппц как жалко, но куда здесь?  img/ac  img/ac  img/ac

Добавлено: 10-04-2017 23:10:18

Можно в архив переложить.

Добавлено: 10-04-2017 23:11:22

lucul, А Вы тоже... не знаете, как здесь такие велы принимаются?  img/ac

Мастер спорта по езде за хлебушком на велосипеде.
Если не я построил велосипед - это не мой велосипед.

6

Re: Люди, гори, коні, інколи ішаки внутрішнього Тянь-Шаню

Зрозумів, правила є правила. Забирайте.

dictum factum

7

Re: Люди, гори, коні, інколи ішаки внутрішнього Тянь-Шаню

я бв оставил, это ж туризм... какая разница на чем главное опыт, я вот думал может пешими походами как то поделюсь )

Прошлый раз помните? Все приходит с опытом.

8

Re: Люди, гори, коні, інколи ішаки внутрішнього Тянь-Шаню

Оно да, но.. Кроковод здесь при чём img/bn Туризм здесь - прикладное применение крокодилов.
В архив. Грохать рука не поднимется. Понимаю, дописывать коллеге lucul, уже и не захочется - в стол, фактически  img/ac

Мастер спорта по езде за хлебушком на велосипеде.
Если не я построил велосипед - это не мой велосипед.

9

Re: Люди, гори, коні, інколи ішаки внутрішнього Тянь-Шаню

kisa пишет:

Та ппц как жалко, но куда здесь?  img/ac  img/ac  img/ac

Добавлено: 10-04-2017 23:10:18

Можно в архив переложить.

Добавлено: 10-04-2017 23:11:22

lucul, А Вы тоже... не знаете, как здесь такие велы принимаются?  img/ac

Знаю читав ХТ. Але, не по думав, що потрібне тотальне співпадіння велосипед чистокоровний крокодил і подорож крокодиловода. Хитрувати не хотів викладати лише свої фото з Сьорлі, не честно буде. На першому місці люди. Прошу пробачення за порушення правил. Продовжувати не буду. Просто видаліть і все.

dictum factum