step пишет: Хіба щоб попіддзьобувати але... Ось головна сторінка української локалізації, де української як кіт наплакав:
Кіт вигнувши спину, з гучним нявом вистромив кігті і щось промуркотів про ЯЗЫКОВУЮ ПОЛИТИКУ.
Що це було? Може з'їв робота (комп. мишу) і тепер йому зле, бідолашному? Я затихарився, бо, ще порве, не дай бог .
Муза не дочекавшись сексу відлетіла. Бачу всі затихарились, видно справа серйозна. Поки никався по кущах прилетіла друга муза — айтішна. А ця дама, між іншим, полюбляє викривлений секс. Вона — садо, а я щоб — мазо...
Коли все скінчилося, знесилений, я розслабився на канапі. І тут із хмари (інтернет, хмарні технології) почувся голос: "Ось головна сторінка української локалізації, де української як кіт наплакав."
"Яка українська?", подумав я. І при чому тут вона?
Як я розумію, КОТУ потрібні миші (відвідувачі форуму). Деяким відвідувачам, яким є що сказати, конче потрібні читачі (ті ж миші (наприклад КІСА)). Повний збіг інтересів.
Кожен "письменник" повинен сам усвідомлювати що вживаючи свою оригінальну мову він обмежує коло своїх читачів (деякі це роблять свідомо ) Усвідомлюючи це я писав статті на ХТ двома мовами. Як що, щось обмежувати, його завжди стає менше. Мишей теж не стане більше. Справа тут в іншому. Я завжди дивувався українцям які постійно плачуть: немає книжок українською, немає пісень українською, немає..., немає... Немає? Так зробіть! Хоча б спробуйте! Спробуйте, зайдіть на московський "Караван", напишіть ОФІГЕННУ статтю українською. Так, здивуються. Дехто попробує читати і скаже іншим: "Хлопці це офігенно!" Мракобєси почнуть чморити. А вас думка мракобєсів непокоїть? Мене ні.
Візьміть приклад Фіпаті. Чому ми тут про нього говоримо. Бо в нього були читачі (миші). Може вони такі ж як він. А хто він? Хлопець з села під Гєнчиком який нічого в житті не бачив і іржа на рамі це за-мовчанням.
Для "письменників" це знахідка. Не треба його чморити, треба використовувати як наочний посібник. Розтлумачувати як і що потрібно робити, використовувати його теми як привід для демонстрації свого фаху і свої знання. Бо ваші пости читатиме не тільки Фіпаті а й другі читачі його теми. Без Фіпаті і йому подібних форум буде виглядати як чемпіонат пожежників з доміно. Роздали кості. Глянули. Риба. Кинули кості. Знов роздали. Глянули. Лисий козел. А шоу де? Де грюкання по столу? Де вигуки "чим ти пішов?"?
Уявіть, зайшов на форум новачок. Він має питання. Спочатку він буде мовчки копирсатися шукаючи відповіді. Психологія новачків така: мовчати щоб не пошитись в дурні, бо зачморять. А зайшовши до Фіпаті він зрозуміє, що тут нікого не чморять, тут дають поради.
Відношенням до Фіпаті ми створимо імідж толерантного, серьйозного форуму. Як це не дивно. Колись королі тримали при дворі шутів. Ці люди були розумними, освіченими і добрими ораторами. Вони могли сказати вголос те що король не міг собі дозволити. А що з дурня взяти?
Головне тримати золоту середину.
Тоді в КОТА на форумі буде не тільки багато мишей а й котлети з мишатини найвищого гатунку, на які не треба полювати.
Всі ніки, аватари і інше — вигадане. Як що хтось в процесі читання упізнав себе то це випадковий збіг. Всі думки викладені автором це ІМХО.
Могу понять когда умный тупит, не понимаю когда тупой умничает.