Re: Теория велосипедного колеса.

Из плюсов этого подхода, эксперимент можно делать на колесе с накачанной покрышкой.

Покрышка, думаю, даст несколько другой результат. Только без нагрузки на колесо она просто равномерно снизит натяжение всех спиц, а под нагрузкой будет другая картина.

Езда на синглспиде показывает эластичность — способность выдавать высокий крутящий момент с низов.

Re: Теория велосипедного колеса.

DinoPower пишет:

Есть в интернете его брошюра "О прочности велосипедного колёса".

Спасибо, читаю. Пока что довольно сложно, так как наталкиваюсь на вещи в духе "известное уравнение равновесия тонкого кривого бруса". Я несколько из другой области и мне такие уравнения не известны img/ag

Re: Теория велосипедного колеса.

Восьмёрка+яйцо = торсия обода.
Следовательно
У велосипеда торсионная подвеска.

Одновременное перемещение материальной точки по двум осям есть вращение, это очевидно.

В силу геометрии колеса перемещение обода в его плоскости будет неизбежно сопровождаться его кручением. Причём кручение в одну сторону при перемещении обода сменится кручением в другую сторону при движении по ободу на п*д/36.

За спором висит ли велосипед на спицах или стоит, мы отвлеклись от обода. (Если велосипед положить на бок, а боковины обода положить на опоры он будет висеть или стоять?  img/ag ) А не стоило бы.
Сумма сил натяжения спиц = константа. Всё. В этом месте влиять на жесткость велосипеда можно, только усилив либо ослабив натяжение спиц. Ведь ослабив преднатяжение n/x спиц, мы усилим натяжение (36-n)/x, а для 2n/x  соответственно   —(36-2n)/x). Произойдёт перемещение всего спицевого набора. Причём на величины упругих деформаций стального стержня вдоль его оси. Очень жёсткая часть велосипеда в любом случае!
А вот перемещение обода при разгружении количества спиц, различающегося вдвое, будет крутым и коротким, либо протяжённым и плавным. Причём, я имею в виду не видимое перемещение, а график, скорее, перемещения. Мы же решили, что натяжение спицы вызывает очень малое перемещение её частей. С этим, кажется, связаны величины предела текучести, модуль упругости, что-то измеряемое в мегапаскалях, уже позабыть успел с позапрошлого лета.
Причём если вертикальное перемещение априори будет по закону рычага пропорционально для предыдущей спицы n1 относительно  n0 п*Д/36, а вот для следующей n2 относительно  n0 2п*Д/36. Перемещение спицы рядом с той, которую мы подвинули в 2 раза меньше. В то время как торсия обода спицами происходит на одном и том же плече рычага.
Велосипед по своей сути пружина. Ну, в силу того, что все его элементы сопоставимы по массе, значительно меньше массы седока, близки по коэффициенту упругости. Но неодинаковы! Значит — пружина с нелинейной, наверное, немного прогрессивной упругостью.
Так давайте рассматривать велосипед как многоуровневую подвеску. Как в том поезде, на который kisaнамекнул.
Шины упругие – подвеска. Обод упругий – подвеска. Спицы, вилки, главный треугольник, пружины седла, покрышка седла – всё подвески. О-па, семь уровней. Магия, не иначе!
Обод. При нагружении обода будет происходить его скручивание. (Строго говоря, будет и перемещение в плоскости обода, и перемещение в плоскости треугольника ось втулки-спицы-обод).
Значит, для определения торсионных параметров обода нам нужно знать несколько величин: ось торсии, радиус торсии, угол между касательной, по которой действует крутящий момент и спицей, которая этот крутящий момент создаёт. Ну и жёсткость, которая в паскалях, если я что-то из физики ещё помню. Только угловая.
Величина силы, действующей на точку обода в месте отверстия под спицу, есть проекция вектора силы, направленного вдоль спицы на касательную окружности торсии в этой точке. Иными словами Ftorq=cosa*Fsproke
Крутящий момент торсии тем больше, чем больше радиус, на котором спица действует на обод.
Силы кручения от двух последовательных спиц прилагаются на равном расстоянии от центра торсии в разные стороны – плечи этих сил равны, хотя моменты различны.

В свою очередь размеры обода близки к радиусу, на котором спицы прилагают усилие на скручивание, значит, перемещение обода вероятно мало зависит от его линейных размеров.

Попробуем найти ось торсии для чайки. Для простоты представим чайку в виде V, пусть и с фигурными плечами. Если для полоски ось торсии есть её середина, то в пределе чайка с углом между плечами стремящимся к нолю, будет иметь ось на половине своих плечей. Короче, для треугольника такой центр я бы предположил на пересечении медиан, а вот чайка по мере складывания меняет свою высоту, соответственно пересечение медиан от свободных концов V будет слегка меняться, приближаясь к углу чайки при развале плеч меньше 90 и отдаляясь при развале больше 90
Чем чайка шире (угол) – тем расстояние от центра медиан ближе к спице, значит, она мягче. Чем длиннее плечи  — тем она жёстче.

Далее. Угол касательной и спицы растёт с перемещением точки спицы по окружности торсии до определённого предела, соответственно чем больше расстояние от центра обода до спиц, тем в меньшей степени играет роль торсия обода и в большей его перемещение в плоскости обода, где стальной швеллер/чайка весьма жёстки. При превышении угла между спицей и касательной к окружности торсии более 90, кручение будет осуществляться в другую сторону, что эквивалентно заспицовке в противоположные дырки.

Радиус от оси торсии до дырки ниппеля спицы будет определять плечо, соответственно, величину крутящего момента, который создаёт натяжение спицы.

Соответственно, задача компьютерного моделирования состоит в том, чтобы определить величину торсионной упругости для разных профилей ободьев – Н*м/рад
Определить оси торсии для различных профилей.

Двойной обод представляет собой профилированную трубу, которая очень жестка на кручение, соответственно, может передавать нагрузку  очень далеко, задействуя изрядное количество спиц. Значит, для такого обода необходимо осуществлять сверловку под спицы как можно ближе к центру обода.

Вот такие практические выводы.

В ходе размышлений надо колесом пришла мысль о направляющем аппарате для пружинного седла – можно было бы повысить эффективность. Но это другая тема.


Теория велосипедного колеса.

2

Re: Теория велосипедного колеса.

І від того, що у велосипеді практично все є підвіскою плавно переходимо до частоти власних коливань.
Тут раніше стверджували, що міцність одинарного і подвійного обода практично однакові. Так як в мене немає виміряних даних ні для підтвердження ні для спростування, прийму на віру. А от частота власних коливань як пити — різна.
От що виходить, в тому що ми називаємо гармонійний велосипед, частоти власних коливань всіх частин максимально узгоджені. Коли ми міняємо колесо на "неправильне" ця узгодженість порушується і ми відчуваємо велосипед "кірпічним" він не їде. Але з другої сторони, ми тут статичну модель не можемо узгодити, то що казати про динамічну  img/bk

Я рухаюсь, значить я існую!

Re: Теория велосипедного колеса.

У правильной подвески наоборот должны быть подавлены колебания в рабочей области, она же должна хорошо поглощать энергию.

Если мы начнём сейчас частоты обсуждать, то точно к тёплому ламповому звуку придём. И настройке фикса в мажорное трезвучие, потому что он задорный, а грузовика в минорное с насыщенными басами, потому что он медленный и печальный.

1

Re: Теория велосипедного колеса.

Тихесенько роблю тривимірну контактну скінченно-елементну модель колеса, максимально наближену до реальності.

На зараз зробив той мінімум геометрії, що далі буде невеличкою кількістю команд розмножений на все колесо. Роблю схему з двома хрестами, без перехрещення спиць (для спрощення).

Теория велосипедного колеса.

Роблю і гадаю: як у попереднього хазяїна витримали спиці цього екземпляру Десна-2 біля своїх голівок, якщо вилка вигнулася вперед, а спиці залишилися цілими. Во втулці з клеймом "Ж" ребра отворів під спиці — без зенківок, не зам'яті, тобто втулка — загартована. Ніяких тобі шайбочок біля голівок. Великі зазори спиця/отвори. Спиці стоять з перекосами. Тобто умови експлуатації спиць конструктивно задані тяжкими. І нічого, працюють десятки років.

Почав зроблену геометричну основу наповнювати скінченними елементами. Наповнив ніпелі. Далі буде ...

Ех, ще б раз народиться!
Проекти ХВЗ: В-110 "Прогрес" (1950); В-22 (1954); 111-411 "Україна" (1977);
                     В-541 "Спорт" (1970);
            ЖВЗ: В-849 Десна-2 (1979); ГАЗ: В-025 "Школьник" (1966-1975 ?); ПВЗ: 21В (1964, 1974)

3

Re: Теория велосипедного колеса.

Maeror, Предположу, что "амортизатор" велосипеда — тело седока: ноги и мадам сижу. Ну и грунт для дорожника — фрикционный "амортизатор"

Re: Теория велосипедного колеса.

Maeror, так я про гармонію, а не резонанс  img/bj 
Автопідвіска, так, має гасити коливання. По ідеї велосипед теж. Але цей момент потрібно обдумати. Проте це пояснення чому певний вілсет не підходить до одного велосипеда і підходить до іншого здається близьким до істини.
Ну і про частоти звукового діапазону я не стверджував.

Добавлено: 26-04-2024 23:02:00

Sedoy-K,  чим менше діаметр колеса тим міцніше воно в експлуатації. Одна з причин чому свого часу для  img/bg  використовували 26" і навіть 24".

Я рухаюсь, значить я існую!

Re: Теория велосипедного колеса.

Євгеній76, все так, згодний на 100 %.
Але тут https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 61#p261761  я писав про голівки спиць: вони працюють у жахливих умовах щодо їхньої міцності.

Ех, ще б раз народиться!
Проекти ХВЗ: В-110 "Прогрес" (1950); В-22 (1954); 111-411 "Україна" (1977);
                     В-541 "Спорт" (1970);
            ЖВЗ: В-849 Десна-2 (1979); ГАЗ: В-025 "Школьник" (1966-1975 ?); ПВЗ: 21В (1964, 1974)

(26-05-2024 20:30:51 отредактировано Sedoy-K)

Re: Теория велосипедного колеса.

Тепер про комп’ютерну модель.
Я взяв на себе великий шмат роботи https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 21#p261421 : створити "… тривимірну математичну модель велосипедного колеса, зі спицями та гумою". Уточнюю: скінченно-елементну, контактну.
Далі я зробив, як виявилося, дуже оптимістичну заяву, що "на першу модель мені знадобиться не менше тижня". Це було 21.04.2024 року.
Продовження про мою модель було тут
https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 59#p261559 та тут: https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 61#p261761 .

На зараз пройшло більше місяця, так що з комп’ютерною моделлю? Виявилося, що все значно складніше. Розказую.

Нагадую: роблю комп’ютерну модель переднього колеса. Обод: швелер 20", сталь, хром. Втулка звичайна. Спиці ф2 мм. Замість різьбового з’єднання – "склеювання»", тобто спиця та ніпель будуть змодельовані як суцільне тіло. Це збільшує повздовжню жорсткість спиці та сили затягування, але на незначний відсоток. На загальні висновки це впливати не буде зовсім, оскільки сили натягу спиць – доволі довільні.

Застосував студентську повнофункціональну версію програмного комплексу Simcenter Femap with Nastran.
Креслення ободу немає. Тому зробив такий приблизний профіль:

Теория велосипедного колеса.

Результати автоматичного виміру (програмою) деяких характеристик такого ободу (відносно геометричного центру):

Теория велосипедного колеса.

Повторюю:
Густина матеріалу (сталі)                          —       7.85 г/см3
Загальний об’єм                                        —    100171 мм3:
Загальна площа поверхні                          —    234227 мм2;
Центр тяжіння                                           —    фактично нулі, мм;
Момент інерції відносно осей Х, Y, Z:          —    15897, 15897, 31604 мм4.
Момент інерції  ХY, YZ, ZХ:                         —    фактично нулі, мм4.

Отримана маса у 786 грам приблизно відповідає масі реального колеса. Яке у мене є, але стоїть на вело, бажання його розбирати немає, оскільки немає реального креслення обода.

Зображення частин комп’ютерної геометричної моделі, вигляд повних геометричної та скінченно-елементній моделей (масштаби — різні):

Теория велосипедного колеса.

Вказані загальні кількість скінченних елементів та вузлів у них. Зазначу, що півмільйона вузлів – це вже значний виклик для персонального комп’ютера.

І це після того, як застосував так звану змішану скінченно-елементну модель (СЕМ): для кожного окремого тіла вона складається з окремих блоків скінченних елементів (СЕ), і ці блоки потім "склеюються" (Glued) у єдину СЕМ. При цьому є деякі вимоги до відносних розмірів СЕ у зонах "склеювання". Вони були витримані.

Спиці встановив за схемою 3х, без "перехльосту". З рисунку бачимо, що в отворах кожна половина (тобто 16) спиць має свій варіант розташування у отворі, хоча характер контакту однаковий: бічна поверхня циліндра (зігнутої частини спиці) впирається в ребро (отвору). Голівка теж не має площі контакту, але її функція є допоміжною.

Ех, ще б раз народиться!
Проекти ХВЗ: В-110 "Прогрес" (1950); В-22 (1954); 111-411 "Україна" (1977);
                     В-541 "Спорт" (1970);
            ЖВЗ: В-849 Десна-2 (1979); ГАЗ: В-025 "Школьник" (1966-1975 ?); ПВЗ: 21В (1964, 1974)

3

Re: Теория велосипедного колеса.

Перший великий етап: статичне навантаження недвижного колеса без гуми.

У рамках цього етапу послідовно розглянемо такі задачі:
Задача 1. Обод стоїть на основі. Навантаження обода зверху вертикальною силою вниз.
Задача 2. Колесо без гуми, з натягнутими спицями, без зовнішнього навантаження.
Задача 3. Колесо без гуми, з натягнутими спицями. Обод стоїть на основі, є вертикальне навантаження на вісь колеса.

Задачі 1. та 3. є контактними.

Отже, геометрична та скінченно-елементна модель є, залишилося завдати граничні умови та знайти розв’язки.

Задача 1. Обод стоїть на основі. Навантаження обода зверху вертикальною силою вниз.

Перша гранична умова: вертикальна сила.
Приклав її як розподілену вздовж лінії силу загальною величиною 1000 Н. Лінія показана на першому рисунку, що знизу. Примітка: прикласти силу можна інакше, на показані нижче результати це би майже не вплинуло, згідно з принципом Сен-Венана.

Друга гранична умова: контакт обода з опорою (поверхнею).
Створив опору у вигляді поверхні з розмірами 120 х 40 мм, яку заповнив скінченними двовимірними елементами (другий рисунок, вигляд майже знизу). Усім ступеням свободи вузлів опори задав умову Fixed, тобто опора – абсолютно жорстка.

Теория велосипедного колеса.   Теория велосипедного колеса.

На цьому рисунку через поверхню як би продавлений обод. Це зроблено спеціально, щоб гарантовано спрацював контактний алгоритм: якщо цього не зробити, буде початковий контакт усього двома точками обода. Контактний алгоритм в ітераціях буде "видавлювати" обод з поверхні доті, доки не ліквідує проникнення обода у поверхню. Такий алгоритм.
Окрім поверхні, задаються властивості контакту та контактного алгоритму (Property), а також так звані регіони (Regions) та контактні пари (Connectors). На рисунку бачимо діалог завдання Property.

Теория велосипедного колеса.

Це дуже важливий діалог, оскільки невірно задані властивості можуть привести до фатальних результатів чи дуже затягнути процес їх отримання.
Сумарно скінченно-елементна модель цієї задачі склалася з 65192 скінченних елементів (СЕ), які мають 262077 вузлів. З них належать ободу відповідно 61392 СЕ та 248256 вузлів.
Застосував персональний комп’ютер з процесором i5-6500 та 64 Гігабайтами двоканальної операційної пам’яті DDR4 2400 МГц.

Нижче показані деякі цікаві результати. Для переміщень в напрямках осей Х (горизонтальна в площині обода), Y (вертикальна) та Z (вісь обертання обода) застосована так звана анімація: результат значно масштабується та накладається на початкову геометрію.

Теория велосипедного колеса.     Теория велосипедного колеса.

Теория велосипедного колеса.     Теория велосипедного колеса.

Анімація переміщень T1, T2 та T3 в напрямках осей Х, Y та Z відповідно, а також повного (Total) переміщення. Масштаби зображень не однакові.

Бачимо переміщення точок обода в горизонтальному напрямку (вісь Х) за ромбовидною формою зі згладженими кутами (перший рисунок); у вертикальному напрямку (вісь Y) та просторове (Total) за формою "бігової доріжки навколо футбольного поля" (другий та четвертий рисунок). Щодо переміщення точок обода вздовж осі обертання (осі Z), то бачимо розширення обода у напрямках кінців зображення, а також локальне "розчавлення" обода у зоні контакту (посередині рисунка).
На протяжність зони контакту вказує четвертий рисунок з повними переміщеннями. У цій зоні та у ближньому її околі виникають контактні напруження (кольорова пляма на рисунку нижче).

Теория велосипедного колеса.

Бачимо, що контактні напруження, як це давно відомо, є локальними.

Примітка. Наявність отворів під спиці призводить до відсутності площ симетрії. Якщо отвори не моделювати, то задача буде мати всі три площини симетрії, і можна розрахункову схему обирати у вигляді 1/8 частини обода. Тоді час отримання розв’язку зменшиться приблизно на порядок. Цього не було зроблено тому, що для всіх інших задач наявність отворів та спиць обов’язкова і в моделі вони були присутні.

Ех, ще б раз народиться!
Проекти ХВЗ: В-110 "Прогрес" (1950); В-22 (1954); 111-411 "Україна" (1977);
                     В-541 "Спорт" (1970);
            ЖВЗ: В-849 Десна-2 (1979); ГАЗ: В-025 "Школьник" (1966-1975 ?); ПВЗ: 21В (1964, 1974)

7

Re: Теория велосипедного колеса.

Очень интересно. Обод становится уже в местах наибольшей деформации, то есть, помимо демпфирующего действия самого обода, мы получаем еще и увеличение дутик-фактора, которое работает в ту же сторону.

Что ещё было бы интересно выяснить — насколько нагрузка в момент переезда, скажем, лежащего поперек дороги черенка от лопаты превышает статическую и насколько в этих двух случаях отличается картина деформаций.

Ибу ибуди — дадао муди!

Re: Теория велосипедного колеса.

И если не трудно рассчитать, то интересен наезд на бордюр, которых полно на тротуарах, например, в Рязани в местах пересечения тротуара и выезда со двора.

Всегда спешиваюсь в таких местах и с ужасом смотрю на бесшабашных велосипедистов, проскакивающих эти бордюры на скорости.

"Ненавижу, когда все шагают в ногу одинаково стриженые, одинаково одетые, с одинаковыми мыслями в одинаково пустых головах" © Кий.

Re: Теория велосипедного колеса.

Spoiler

Спешиваться — это перебор. Сначала поддернуть за руль переднее колесо, потом подпрыгнуть на педалях при проезде заднего, странно что в детстве не научились,.

Ибу ибуди — дадао муди!

1

Re: Теория велосипедного колеса.

EndoSteel, а

Spoiler

1) в детстве бордюров не было. Не все же в 100лицах обитают.
2) в старости как-то тоже без них обошлось.
3) потому на великах не прыгаю.
4) резину жалко, опасаюсь змеиных укусов.

"Ненавижу, когда все шагают в ногу одинаково стриженые, одинаково одетые, с одинаковыми мыслями в одинаково пустых головах" © Кий.