1. Пан waterlaz пише:
Вы упускаете главную мысль. Пока система линейная, я могу любое сложное воздействие на неё разложить на сумму простых.
І далі пише таке:
Если про линейность не понятно, то какие к чёрту эпюры и интегралы Мора, когда сперва нужно со школьной физикой разобраться?
По-перше, як на мене, зі шкільною фізикою потрібно розібратися хоча би для того, щоб перейти в наступний клас, і щоб не вирости повним дурнем.
По-друге, а як це пан waterlaz не замітив (з мого тексту https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 32#p272932 ) :
Оскільки сили F та Т діють на одному напрямку, то сила N1, яка розтягує першу (верхню) спицю: N1=Т+βF, а сила N2, яка розтягує другу (нижню) спицю: N2=Т-(1-β)F.
…
Отже, маємо повні прирости довжин спиць: Δх1= N1•k+αθL та Δх2= N2•k+αθL.
Що це? Як було не впізнати застосований мною принцип суперпозиції (алгебраїчного додавання), який можна застосовувати лише для лінійних систем? Мною застосовано? Застосовано! Навіщо тоді "в упор" не бачити, перекручувати?
2. Пан waterlaz згоден, що в математиці результат (слідство) записують зліва. Чудово! Далі він пише, що користується формулою F < 2*T. На здоров'я, хто йому не дозволяє!
І при чому тут приємність?
Але. Що в першу чергу цікавить кроковода, коли він займається колесом і в нього є чим заміряти силу натягу спиці? Наскільки попередньо натягнути ці спиці, щоб вони довго нормально працювали! А це вже обернена формула: Т > F/2. Перетягнеш – швидко порветься, недотягнеш – накату не буде.
А варіант F < 2*T незручний тому, що не логічно спочатку натягнути до Т, а потім розглядати питання про свою вагу (про F). Згоден, що іноді може виникнути питання: а скільки мішків картоплі (дівчат) можна навантажити на раму? Тоді OK, ця формула буде у нагоді без додаткових перетворень.
3. Наші тексти тут призначені для значного кола людей, тому я пишу розлого, з числовими прикладами, а не по принципу "у мене часу немає, щоб вам тут все розжовувати".
4. І нарешті те, раді чого я тут узявся писати цей пост.
Якщо розрахунковий об’єкт є складним, і в ньому десь є попереднє навантаження (наприклад, затягнуті болти), то приходиться застосовувати програмні комплекси, в яких цей об’єкт можна доволі точно змоделювати. Зазвичай в наш час це комплекси з методом скінченних елементів (МСЕ). В них вже років з 15 можна змоделювати такий тип навантаження, як Bolt Preload.
У програмному комплексі Femap/Nastran викликається діалог:
де призначаються вхідні дані: частина моделі (регіон з однаковими болтами чи декілька таких регіонів), або скінченний елемент, що моделює болт. Такі регіони/елементи потрібно створити заздалегідь, і вони повинні моделюватися як стрижень. Ще призначається або сила натягу (Force), або розмір деформації (Strain) чи переміщення ( Displacement), яке бажано отримати. Для деформацій можна ще задати довжину. І як програма моделює цей Bolt Preload? Через теплову деформацію цих стрижнів! Чому так? А іншого способу у МСЕ просто немає, а цей дуже простий. Автоматично задається значно завищене значення модуля Юнга, під отриману жорсткість/піддатливість стрижня розраховується зміна фіктивної температури так, щоб задовольнити бажане значення сили/деформації/переміщення, і такий "болт" вбудовується в загальну модель об’єкта. Все! Воно без змін працює і для нелінійних моделей об'єктів!
Навіщо я це написав? Для загального розвитку. Воно ніколи не буває зайвим.
Звідки я це знаю? А написав 5 книг про 5 різних версій програмних комплексів з МСЕ. І розрахунками із застосуванням МСЕ займаюся з 1984 року.
Амінь
Поки сам не розберусь, ні на що не поведусь!
Проекти ХВЗ: В-110 "Прогрес" (1950); В-22 (1954); 111-411 "Україна" (1977);
В-541 "Спорт" (1970); на рамі В-110 "Прогрес" (1958)
ЖВЗ: В-849 Десна-2 (1979); ГАЗ: В-025 "Школьник" (1966-1975 ?); ПВЗ: 21В (1964, 1974)