Реставрация и восстановление вело сёдел, работа с кожей и т.д. (Страница 170 из 172)

Значить так. Звертаюсь по допомогу до спільноти. 
Доброго всім вечора. Прошу поради по балончику фарби для фарбування чепрака на кип'ятильнику. Є дорогі, є дуже дорогі, а хочеться щоб було якісно. Потрібен чорний глянець , бажано щоб не обліз на другий день після покраски.
Купив пару місяців назад сидіння, після чиїхось шкідливо-блудливих рук з претензією на реставрацію, декілька днів з відстані п'яти метрів сидіння виглядало майже гарно. Потім захотілось провести краш тест фарбування — результатом тесту є дане повідомлення

Фарба очумелого і неумелого майстра в якого я купив сидіння почала здиратись нігтем. Якби я не дер то ще б трохи потрималась звісно. Але це не дуже добре і неправильно коли фарба обсипається
На радощах зідрав я її всю. Просочив те сидіння морилкою, воно трохи потемнішало, але зовнішній вид має як замша, на дотик теж таке. Десь на днях прочитав на форумі що хтось покрив сидіння фарбою для шкіри з балончика, вийшло глянцеве чорне сидіння. Пошукав фарбу — розбіг цін дуже значний, від 150 і до 1000 з лишнім.
Є в мене Ренапур, але він розм'якшує шкіру і чепраку може приснитися маленьке звірятко з дорогим хутром..Тож я їм не ризикую мазати.
Буду читати ще раз тему, може знайду якесь вундерваффе.

Вот такой "бархат" у меня когда-то получалось заполировать. На сухую.
Новой и сухой войлочной насадкой на дрель. На малых оборотах, без психоза. Тонкостей не помню — давно это было.

Я більш ніж впевнений що той "майстер" що приклав руки до цього сидіння є тут на форумі, або колись та й прочитає мої слова "вдячності". Не робіть більше таких витворів мистецтва, після яких я згадав весь словниковий запас але не Даля і ще придумав штук 50 нових афоризмів та зворотів коли те сидіння розкрутилося прямо на крейсерській швидкості по просторам позначеним на глобусі.
Тільки завдяки моїй природній смекалці та майстерності я не катапультувався назад і не повис на одинокій грушці посеред поля.

Задумався над питанням — а які з колишніх чепракових сидінь самі якісні ? Мінські, ХВЗшні з кип'ятильником чи звичайні більш пізні шкіряні бже без кип'ятильника ?

Кип'ятильники як на мене — найбільш естетичні на вигляд, але часто зустрічаються з гнутими рельсами.
Більш пізні вже без кип'ятильника — в них періодично лопаються великі задні пружини та гнеться і рветься задній штампований металевий каркас до якого прикріплені всі пружини.

Мінські мабуть найвитриваліші ..

Nord, Пружини берете з базару, чи б/у радянські?
Не так багато їздив на пружинних сідушках, але жодно разу під мою не лопалося. З лопнутими лише купляв по дешовці

Минские пружины на 1 мм толще.

(к прошлому вопросу — раньше много где сидухи такие были унифицированные разных заводов, даже на ЗиС В-110. И на ХВЗ В-120. И на ранних Минсках. Но на ХВЗ быстро спрыгнули на кипятильник с более дохлыми задними пружинами, потом — на позднеее без кипятильника. А на ММВЗ эта первая конструкция продержалась, кажется, до начала 80-х гг )

Но не дерибанить же седло из-за них. Разве что в хламе огрызки каркаса с пружинами попадутся. 
Базарные бывают цилиндрические, а не бочкообразные. Видал, коллеги такие ставят сдвоенными. Одна пружина в другую вкручивается, и получается пружина как бы из двойного прутка.

Ещё тонкость. На одном седле желательно использовать пружины со встречной навивкой — одну левую, другую правую (ну, как левая и правая резьба). Базарные бывают как одинаковые — все левые или все правые, так и парные. Возможно, просто под прилавком перепутываются комплекты — просить смотреть надо.

Чтоб пружины не ломать и каркасы не гнуть, не обязательно даже вставать, но обязательно нужно переносить нагрузку на ноги на неровностях, а не со всей дури всем своим весом "проверять" подвеску седла.