Re: Крокоспорт
Ну що, тепер трішки вражень.
Перше, траса зроблена МТБшниками для МТБшників.
Так як головним організатором є місцевий веломагазин, тому тут логічно, що краще продається для того і роблять.
Дорога, я б сказав 40/60. 40% доволі пристойного асфальту, все інше бруківка (орги казали, що всьог 8,5 км, але видалолося суттєво більшим ) трохи гравію і трохи таких доріг, що навігатори деяких гонщиків відмовлялися завантажуватися, казали тут дороги немає. Особливо неприємними мені видалися торчки з незрозумілим покриттям, враження, що колись поклали асфальт просто в полі на грунт, він давно пощербився, розлізся і лишилася якась каша.
Бркуківку всі проходили збоку, де могли, а частіше взагалі по грунтовим дорогам збоку.
Але було цікаво ну і незабутній досвід.
Погода видалася гарною, ясно +20-24. Доща не було, хоч на деяких дорогах ще залишалися калюжі, на всю ширину.
По техніці, на випукле око 80% в основному хардтейли. Було достатньо шосерів. На трасі бачив один турист з пізніх, декілька стальних сітібайків, з тих що на туринги схожі, а також бачив один тандем зі змішаним екіпажем. Перед стартом бачив як хлопці з Каденса трубку міняли . Відомий Ігор Хижняк їхав на своєму модному гревелі і 30 мм гумі. Підготовка дається взнаки, він всю дорогу тримався в лідерах.
Тепер про мою участь. Відверто кажучи був не готовий, за такою погодою не встиг розкататися.
Ставив собі дві задачі, перше добратися до фініша, друге вийти з 4 годин.
Наївний, я ж то все на Париж — Рубе дивився, де гарний асфальт розбавлений спецділянками. Нереальність цієї задачі зрозумів, коли закінчилася перша бруківка. Загальний час між рамками 5:45:12. Загалом картина була така, на гарному покритті уходив від мтб яко моторний човен від пароплава, а на всякому розколбасі вони мене добирали. Про накат говорити з ними марно. Не раз було, що вони маслають. До пів години витратив на зупинки. На початку видуло контактну лінзу з ока. Думав повернути на місце, потім плюнув. В результаті трохи втратив стереоскопічність. Десь після 60 км почав ловити судоми в ногах. Перший раз взагалі епічно вийшло. Педалюю, взуваю і тут одночасно дві ноги відмовляються згинатися. П"яту точку починає підкидати по дуже цікавій траєкторії Але спинився, відійшов. Потім разів 5 ще доводилося спинятися, прихоплювало в кінці тягунів. Образливо, що вилітав на них реально швидше ніж з багатопередач, а потім все втрачав. Потрібно більше катати. Наскільки зрозумів, судоми починаю ловити не від кілометражу, а від часу катання, як правило більше 3 годин не катаю.
Ну і тепер про техніку. Подивився я фото з попередніх років, а також трек. Дещо про борогу почав здогадуватися. Горинича мені стало шкода, як і свою п"яту точку. При всьому богатстві вибору потрібно було брати або Фенікс, або Фаворит. Так як перші місця не світили вирішив пови*живатися — взяв Фаворит. Лише перекрутив з Горинича контакти, а з Фенікса підфляжник.
Велосипед з честю все виніс, єдина неприємність, залюфтив лівий клин. Тут я сам винний, ще зимою згубив правий, замінив його на харківський від колеги Bob.Заміни ж відразу і другий, так ні, лінь. а та пара була від якогось новодєльного дитячого роверка. Щось я таке відчував, тому запасні були з собою, взагалі набрав інструменту як з переляку і нічого не знадобилося.
Фото з траси трохи є, на фейсбук сторінці гонки, але зі мною не бачив, хоч фоткали мене точно. Почекаємо, може з'являться, тоді добавлю.