О, нарешті можу відписатися. Бо мобільну версію нам ще потрібно трохи підлампічити.
Чесно кажучі трохи схалтурив, взявши стартпост з ХТ. На сьогодні в хаті жителів побільше і вони трохи помінялися.
Мабуть потрібно про В542 розказати побільше. Він власне не мій, а мого батька. Причому прямо з магазину, придбаний в 75 році. І от і коли мені в 2012 захотілося ровера, він каже забирай, всерівно стоїть. Забрав, трохи покатався, і захотілося мені його "осучаснити". Вирішив перефарбувати, рідна фарба окрім коцок буда з однієї сторони сильно вицвів. Вирішив повторити рідний окрас. Звісно, не обійшлося без заміни вала на квадрат, прогресивно, однако. Правда у рідної системи були недоліки, поперше розрахунок на культуриста 51/48, по друге один спортсмен (це я про батька) погнув лівий шатун, а куплений на заміну став матом, десь на 170 градусів з правим.
На той час заміна рідних ободів на подвійні вважалося єдиновірним рішенням. Ну а з втулкою на промах, це виявилося дешевше ніж окремо обод. До того ж проскоки рідної тріщоткі я так і не вилікував. Ну і шимановску тріщотку теж поставив. Єдине, що обода переспицював по мастєровому, ну і змивкою зняв з них чорну фарбу.
Вилка, це теж окрема історія. Рідну погнув я, перебуваючи в дошкільному віці, банально засунувши п"ятку в спиці колеса. П"ятка боліла довго, єдине що спасло резинові чоботи з твердим каблуком. Гарно їх в ГДР робили. Так от після того вилка їздила і рівнялася раз в сезон. Без рук велосипед вже їздити не міг. Імовірно крім всього вилка була не кондиційна, бо вже перебираючи велосипед я дізнався, що її вага всьго 650 г, найлегша з ХВЗшних які мені траплялися.
Враховуючи все вирішив вилку поміняти. В ті далекі роки, я вважав, що вилка Спорта, Туриста і України не просто взаємозамінні, а і практично однакові Поїздивши пару тестових поїздок з вилкою, що потім знайшла своє місце на Феніксі, на очі попалося оголошення про більш ізяшну вилку з якогось європейця. Вона виявилася з алюмінієвими ногами і сталевою короною. Ногі були вкриті фарбою на зразок сєрєбрянки. Ну звісно відполірував і навіть покрив лаком — не найкраще рішення, але тримаєть.
Винос, так він трохи МТБшний, трохи євродорожний. Рідний був трохи кривенький, я так і не зрозумів, чи то його так приклали об асвальт, чи таким він народився (зараз працює в мене тестовим) і він занадто низьким здався. Тому був куплений інший. Моя перша покупка вєлодеталі виявилась під шток 1 1/8. Але м"яса там було достатньо, тому частина була проточена під вилку 1".
Коли проект підходив до завершення, в очах батька була така тоска, що питання, як бути далі не виникала. От він обкатує його:
З.І. пройшло 3 роки, батько активно використовує велосипед для поїздок в гараж, на рибалку і так на вихідних у справах. Хоч це мій перший крокодил, все на ньому працює і крутиться. За цей час змінене сідно на аналогічне, тільки м"ягше, імовірно з чемпіона (дуже нагадує)
Я рухаюсь, значить я існую!