"Моя велоконюшня" (Страница 105 из 105)

Поповнення в "Велоконюшні"
"Дід Панас"— їхав на роботу побачив під забор люди винесли металобрухт, (нормальна практика тут) серед метала було декілька рам, та якісь колеса. Зупинився і все скопом закинув в машину.
Думаю дома роздивлюсь, щось скручу, а решту лишу під своїм забором. (Яка різниця звідки заберуть металобрухт)
Ось результат:
Cr-Mo Японська рама- Panasonic CB3000
Рідне якісне обладнання.
Колеса вирівняв, протягнув спихи, повне ОКВП, та сервіс, покри натягнув з інших колес з того ж самого місця.
Покришки дуже цікаві "балони" — легкі , і вразило що дуже накатисті.
Бюджет- 0,00 euro.
Сів поїхав і дуже здивувався що "воно їде" , особливо там де мені треба.
Шосерів у мене вистачає, а ось по лісам та горам, зараз у мене "Дід Панас"— спеціаліст, котрий доречі не поступається модним гревелам 
Ну про це мабуть трохи згодом в Крокоспорті- (Крокофізкультурі)
https://youtu.be/1qAyRyaTqK0?

si=8r4KjRl4k4FDR97Q

Зайшов в Крокоспорт прочитав трохи, і щось не хочеться туди нічого писати..
Трохи стисло тут.
Рама у "Діда Панаса"— за розміром велика, але подарованному коню в зуби не зазирають.
Я відразу примітив що воно страшне, але геометрія цікава.
Я коли почав реабілітацію,  то взяв собі за правило, 6 днів на тиждень ранкова фізкультура, якщо погода ок -то вел., якщо мокро чи холодно, тоді йога, це все зранку перед роботою.
До Панаса їздив суто на шосері, небагато бо часу обмаль але кожен ранок.
З Панасом ми почали їздити по лісам та горам.
І Strava підказала  що він непогано з цим впорується.
Хоча я просто їзжу і слухаю музику, коли є настрій і норм. трек могу трохи навалити, але без фанатізму, бо велоспорт мені зараз не актуальний.

Євгеній76,
В лісах та горах своя специфіка, особливо в кайф коли майже в кожному лісі досить якісні дороги з гравію.

Фруктовый гусЬ,  Взаємно