Цікаво, що колісна база 1175 мм така ж, як і на В-111-411. А ось передача 48/22 — це не 48/19. Дуже відчувається! Воно і зрозуміло — це ж дамка. На рівному асфальті — програш у швидкості, а на ґрунті, щебінці та на гору — явний виграш у прикладених зусиллях!
До речі, той п'ятерик, що приїхав від попереднього хазяїна, виявився для знайденої зірки на 22 зуба прослабленим приблизно на 0.6 мм, і зірка просто непристойно клацала. Примірив зірку на 21 зуб, на 20 зуб — приблизно така ж ситуація. Тоді порився у своїх засіках та знайшов п'ятерик з діаметром, на 0.4 мм більшим, і все владналося. Чого-чого, а таких чудес не чекав.
Тут https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 29#p259229 я написав:
8. Різьблення вилки (довжина штока 21 см) має значні ушкодження, а сам шток зварений з двох частин.
Ситуація цікава.
По-перше, зварний шов доволі якісний, а вело експлуатувалося у селі. Можливо, що вилка — з іншої моделі. Особлива прикмета всіх чотирьох дропів — отвори для закріплення "вусів" не мають різьблення. Фото передніх дропів можна побачити по посиланню вище. Я таке вже зустрічав на В-025, https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 17#p250717 .
По-друге, верхній конус-гайка був якийсь незвичної форми (верхня ХРОМОВАНА поверхня — під конус, довжина різьблення — скорочена), і під ним різьблення на штоку вилки було злизане, а все тримала верхня гайка. Коли я поставив стандартний конус-гайку, то вона зупинилася не на злизаній частині різьблення, і все владналося без додаткових складних дій. Якщо попередній хазяїн (хазяйка) бул(а) на 20 кг важче за мене, то, вважаю, що мені ніщо від такої вилки не загрожує.
Ось такі подробиці.
Ех, ще б раз народиться!
Проекти ХВЗ: В-110 "Прогрес" (1950); В-22 (1954); 111-411 "Україна" (1977);
В-541 "Спорт" (1970); на рамі В-110 "Прогрес" (1958)
ЖВЗ: В-849 Десна-2 (1979); ГАЗ: В-025 "Школьник" (1966-1975 ?); ПВЗ: 21В (1964, 1974)