Re: Полісся
23.07.2019
Цю поїздку я планував довго і щось ніяк не складалось, то кілометраж завеликий виходив то деякі об'єкти бажанні не поміщалися. Перед самим виїздом таки склав маршрут, але по факту поїхав зовсім по-іншому.
Вранішніми сутінками домчав до вокзалу. Вже звикла електричка відправляється в 4:42. В Ковелі дві години на куву і перекус. І вертаюсь на вокзал. Після скасування руху поїздів на Камінь-Каширський, залишилось три поліських дизеля з Ковеля, на Сарни, Ягодин і Заболоття. Перших два мною вже прокатані. Зараз черга рушити в сторону Білоруського кордону. Поїзд відправився з запізненням. Пасажирів було багато, але нам з велосипедом місця вистачило. В Заболотті частина людей зразу пішла на митний контроль, а за парканом вже стояв поїзд на Білорусію. Ходять вони звідси чотири рази на добу.
Сьогодні базарний день. Проїхався туди-сюди ознайомитися з асортиментом. В селі такий рух, що не в кожному райцентрі є. Затарився в супермаркеті і опівдні виїхав в сторону села Тур.
Дістався до озера Дружби. Не очікував, що воно таке класне: хороший берег, піщане дно і дуже приємна вода. Купатись не збирався та прийшлось. Хотілось якнайдовше побути тут, навіть думка промайнула — нікуди не їхати а залишитися на дньовку, та взяв себе в руки, розклав паляну на березі і пообідав.
В селі Тур по ветхому мосту переправився через обводной канал і піднявся на дамбу. Виявилось, що канал з дамбою опоясують все озеро по периметру. Вирішив їхати по кругу.
Турське озеро третє по величині в області. Воно мілке і заболочене. А при березі схоже на Дніпровські чи Дунайські плавні. В деяких місцях, рибаки човнами пробиваються через довгі тунелі в очереті, щоб випливати на чисте плесо.
Дорога по дамбі спочатку була хорошою грунтовкою, пізніше непоганою стежкою, яка потім загубилася в траві. Коли їхати було вже неможливо, покотив велосипед. І при першій же можливості з'їхав з дамби, переправився через канал і очеретами добрів до якоїсь польової дороги.
Далі село Заліси. Набрав води на церковному подвір'ї. І через ліс до залізниці, бо ще з поїзда запримітив, що вздовж колії є дорога. По ній доїхав до села Краска, там підкріпився яблуками, оцінив технологічному приспособу над колодязем з велосипедного колеса і вилки.
Гравійкою через село Лютка подався до озера Лука. Окунувся і на Дубечне поїхав, подивитись кемпінг в скандинавському стилі.
Подзвонив товариш, і взнавщи де я, порекомендував подивитись дендропарк, так і зробив.
Звідти вискочив на трасу, і за кілометрів п'ять до Старої Вижівки знайшов в лісі хорошу галявину. Поставив табір, розпалив невеликий вогонь і по вечері вклався спати.