|
Крокодиловодство 2.0 |
Вы не вошли. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
Кроковод → Общие темы. Мастерская. Библиотека. Вопросы. → Про металлы и сплавы
Страницы Назад 1 … 24 25 26 27 28 … 31 Далее
Чтобы отправить ответ, вы должны войти или зарегистрироваться
Veksha, смекаю. Но охлаждается одновременно все части втулки, стальные, поэтому дополнительные напряжения, скорее всего, будут незначительные. Могу посчитать, отвечу чуть позже.
Veksha, т.к. коэффициенты температурного удлинения одинаковы, то основа втулки и фланцы при изменении температуры во время эксплуатации деформируются как единое целое и согласованно, поэтому напряжения изменяются весьма незначительно. Задал изменение температуры от +30 до -30 градусов, и при Кт=0.0000125 (сталь) напряжения в зоне трещины изменились в пределах всего 1 Мегапаскаль. Sorry, но так оно и есть.
Сейчас кто-нибудь ещё приливные силы вспомнит
при, чи опісля виконанні операції 4? Як у пройдешньому токар 4-го розряду (був такий заводській період мого життя, а ще я працював і цеховим технологом, і майстром) кажу: опісля. Бо нема такого токаря, щоб зміг зробити такий профіль поверхні з вже розкритою тріщиною. Тобто тріщина розірвала вже обточену поверхню.
коллега ,
1-та часть профиля токарем не протачивается, по наруже протачивается только посадка под флянец .
2-даже с микротрещинами это проточится легко , так как поджато в центрах..
3- прессовая посадка флянца при остывании как раз и есть то напряжение что начинает растапыревать трещину, и чем больше глубина трещины изначально , тем быстрее она расширится и лопнет совсем ( мало остатка материала , и это видно на свежих сломах всех втулок на фото ..
4 — с вами согласен что циклы зима /лето этому в помощь(хоть и мизер ) так как на пресованный флянец постояно держит деталь под напряжением и продолжает ломать статическим напряжением ..+ еще и коррозия в трещине . с попаданием влаги / образованием конденсата при минусе замерзает и помогает доламывать
на колесе не имел развалившиюся втулку — у меня рассыпалась при попытке снять флянец — с одной стороны выдавил , вторая отломалась — след показал что лержалась на 5 % живого остатка
Ніколи не працював конструктором, мабуть тому у #374 зробив помилку: +109 мкм — це не на діаметр, а на сторону (див. рис.1 стандарту ДСТУ ISO 286-2). Відповідно переробив модель. Натяг збільшився у 2 рази, а напруження у актуальній зоні — більше ніж у 2 рази, досягло приблизно 540 МПа:
Тут повна модель та її збільшена частина.
Те, що не збереглася пропорційність — природно, оскільки контактні задачі принципово нелінійні.
Отже, нічого принципово не змінилося, напруження тільки від натягу доволі значні, тобто багатоциклова втома можлива.
treks, не проточується, та й Бог з нею.
Але на поверхні центральної частини втулки слідів облою я не бачив.
А перехідна зона на моїй втулці явно має сліди якоїсь обробки після штампування (#374). Невже на точилі? Вона має клеймо Ж, там все можливо!? Як на мене, там сліди від токарного проточування тупим різцем.
Sedoy-K, то сліди мабуть від прес-форми , бо не кільцеподібні , а дійсно як риски від точила.
CustoмBicyclь, ось я беру лупу та розглядаю циліндричну поверхню втулки та перехідної зони.
З під хрому ясно видно колові риски. Але вони — із задирами:
Тобто тут була токарна обробка.
Вже пройшло більше півсторіччя, але я такі поверхні колись на токарному станку отримував.
Все залежить від сталі (сплаву), термообробки, кутів заточування різця, його стану (гострий, тупий), застосуванні чи ні спеціальних речовин, глибини різання, подачі, тощо.
При інших однакових умовах, наприклад (наскільки пам'ятаю):
— некалена орудійна сталь ОХМФЮА ріжеться легко, дає стружку, яка осипається як лушпайки, дає рівні колові риски;
— сплав Х18Н9Т ріжеться важко, в'язко, дає суцільну стружку, яка дуже небезпечна для токаря;
— сталь 2Х13 (чи 1Х17Н2, вже не пам'ятаю) ріжеться легко, якщо застосувати якусь (вже теж не пам'ятаю) кислоту. Стоїш так, кісточкою обмокуєшь у кислоту та мажеш нею поверхню перед різцем. Без неї поверхня різання має колові ріски із задирами, подібні тим, що на моїй втулці.
Sedoy-K,
возможно мой фото втулок в другой теме ( теперь я дома , а мои фото в рабочем компе ..)
на них нету наружней токарки на втулке .. ( да и это экономически не технологично ! это на сколько же удорожает продукт !!) на них есть следы зажима давочной машины итд ( и лупу для этого не надо 
.. + после ковки идет галтовочная обработка для снятия заусенцев итд ..
Они и такие и такие есть. Со следами грубого резца, и гладкие. Иногда просматривается след половинок кузнечной формы.
У нас получается, этой трещине подвержены и те и те?
У нас получается, этой трещине подвержены и те и те?
естественно
Sedoy-K,
нашел = посмотрите внимательно ..
но просьбва к модерторам ! почистить это обсуждение в двух темах и скомплектовать все в одной теме ...
https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … &p=114
есле надо возьму фотик хороший и сделаю макро фото со всеми отпечаками пресформы ...
( да и по проточки посадки флянца всё и так видно ..
1. Токарна операція на втулці ніякого дефекту не привносить. Тому, щодо тріщини, неважливо, чи була вона, чи ні. А ось якщо була, а тріщина явно змінила геометрію поверхні, то очевидно, що тріщина з'явилася після токарної операції. Ось і все.
2. Кожен радянський завод, за звичай, розробляв свої технології виробництва деталей. В залежності від наявного устаткування. А також від подальшого призначення. На експорт — кращі технології, себе — те, що залишилося. Працював технологом цеху у далеких 70-х, саме так і робилося.
treks, фото по ссылке не очень качественное, но это не важно: нет причин Вам не верить. Там клеймо явно не Ж, т.е. другой завод, немного другая технология.
Sedoy-K,
Там клеймо явно не Ж, т.е. другой завод, немного другая технология.
вы скачайте и увеличте — и при таком качестве видно ..
что то мне подсказывает что базовая технология на все з-ды спускалась одна .. а вот как они там по месту ей пользовались — это без литра не понять .... ( по чертежу и госту втулки одинаковые как бы )
Страницы Назад 1 … 24 25 26 27 28 … 31 Далее
Чтобы отправить ответ, вы должны войти или зарегистрироваться
Кроковод → Общие темы. Мастерская. Библиотека. Вопросы. → Про металлы и сплавы
