Велосипеди Латвії, Литви та Естонії

LATVELLO.
До написання цієї статті привів випадок. Ну як випадок – одна покупка на олх.
Просто купляв як донора, заради специфічної вилки невідому раму по смішній ціні- 200грн. Коли пішов на Укрпошту отримувати, то перше,  що привернуло увагу – це специфічний руль (при продажі фото було вилкою вверх і руль ховався у високій траві). Привіз пакуночок додому, зняв поліетилен. На рамі шильд із написом – «LATVELLO», номер  рами — 19758.

Почав копати в інтернеті і відкрив для себе відому в першій половині 20ст., а зараз «успішно» забуту латвійську фабрику велосипедів. Частину отриманої інформації отримав від представника музею велосипедів у Саулькрасті(Латвія) «SAULKRASTU VELOSIPĒDU MUZEJS» при особистому листуванні. Так, мій велосипед 1929 року виготовлення.
Тож ділюся тим, що вдалося знайти про конкурента відомого нам ще одного велосипедного виробника з Латвії, а саме- ERENPREISSа.
   Компанія   LATVELLO почала свою діяльність після Першої світової війни  у 1923р. Фабрика розташовувалась в м.Рига по вулиці Рієпніеку,6 . Спочатку працювали в орендованих приміщеннях, було лише 5 робітників. Як написано в одній із статей, це важко було назвати фабрикою, скоріше це була група фанатичних людей, які мали ідею, мету і силу волі здійснити задумане.

Велосипеди LATVELLO раннього випуску  виготовлялись із найкращих на той час матеріалів. Так рама  виготовлялась із шведських холоднотягнутих безшовних труб, і коли вона була завершена, то могла витримати навантаження 500кг, що рівняється вазі 6-7 дорослих. Одна спиця колеса витримувала навантаження до 100кг, ободи  — до 250 кілограмів, а педалі були розраховані на тиск до 200кг.
Шатуни та інші деталі були вироблені німецькою фірмою "Wittler"

Велосідло – VELEDA.

  На заднє колесо встановлювалась втулка німецької фірми TORPEDO.
"Для захисту від іржі раму кілька разів покривали емаллю, а потім піскоструминною обробкою та спеціальною горючою фарбою проти іржі, яка захищала емаль від розтріскування та відшарування. Потім емаль два рази шліфували. Спочатку перший шар емалі відшліфували, щоб зробити його гладким, потім нанесли другий шар емалі, знову обпалили в спеціальній газовій печі та знову відшліфували. Таким чином, рама велосипеда отримала дуже міцну і неповторну, а також тривалий захист від впливу зовнішнього середовища". (користувався гугл перекладачем, тож переклад неякісний, а латиську ще не вивчив)

Згодом багато деталей вже виготовлялось на фабриці. Виробництво підшипників та ланцюгів було економічно невигідним, тому їх замовляли в Німеччині та Британії. Частини велосипеда, такі як кермо, нижні частини передньої вилки, верх та низ задніх дропаутів, а також крила були нікельовані. І це в 20-их роках ХХ століття. Для цього на фабриці існував окремий відділ.

Ліворуч станція збору велосипедів, праворуч – відділ нікелювання.
Повністю нікельований велосипед латвійського виробництва

На початок 1930-их років LATVELLO стала однією з найбільших та найуспішніших фабрик у Латвії. Штат зріс до 300 робітників, які працювали на 250 виробничих потужностях. Компанія славилась перевіреною та якісною продукцією, за що отримувала нагороди на багатьох виставках (до речі не забуваючи поміщати їх на шильдик велосипеда).

Дивізом компанії було: « Краще виробляти на 10 велосипедів менше в день, ніж неохайно працювати над одним більше». На кожен велосипед надавалась річна гарантія, пневматичний насос, комплект для ремонту шин, масльонка та велосипедна сумка для зберігання аксесуарів та ключів.
Вартість велосипедів була від 110 до 160 латів. За рік компанія  LATVELLO виготовляла близько 8 тисяч велосипедів і запчастин до них.
Крім цього особливістю даних велосипедів було кермо без виносу( як і перших довоєнних велосипедів Україна), а також дуже колоритні декалі на рамі та вилці – із рослинним орнаментом. Так велосипед  LATVELLO mod. "Special" 1929 , фото якого переслали мені із музею інакше як витвором художнього мистецтва не назвеш. Номер рами -19049( трішки молодший за мій(19758) екземпляр)

Окремим пунктом хочу відзначити, яким чином велосипеди LATVELLO потрапили на територію України. Це не "трофеї після радянської окупації" Латвії (хоча куди без цього). У 1927- 30 рр. Радянським Союзом,  по міждержавному договору із Латвією була закуплена партія велосипедів LATVELLO. Крім купленого мною в інтернеті знайшов ще два екземпляри в Україні

У середині 1930-х років імпорту велосипедів в Латвію практично не було, оскільки місцева велоіндустрія змогла повністю забезпечити внутрішній ринок двоколісними.
У 1941 році в Латвії як транспортні засоби використовувалися 299 300 велосипедів. На їх виробництво не вплинула економічна криза (1929 – 1932 рр.), і лише за 1931 рік кількість велосипедів у Латвії зросла в п’ять разів.
Діяльність заводу LATVELLO була припинена з приходом радянської влади  у 1940р. Завод було націоналізовано і ліквідовано, а його виробничі потужності було передано до колишнього конкурента – фабрики ERENPREISS. Так появилась велосипедна марка  Sarkanā Zvaigzne (червона зірка) більш відома у нас як Ризький велосипедний завод.
Сайт по латвійських велосипедах https://www.retromoto.lv/forum/seno-vel … t10230.htm
Окремим пунктом інформація про  веловиробників міжвоєнного періоду та їх продукцію: