Re: ХВЗ Турист (1979). Днепр
і не червоний, а світло малиновий
Скоро и во второй будет

Мастер спорта по езде за хлебушком на велосипеде.
Если не я построил велосипед — это не мой велосипед.
|
Крокодиловодство 2.0 |
Вы не вошли. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
Кроковод → Частные темы. Только велосипеды. → ХВЗ Турист (1979). Днепр
і не червоний, а світло малиновий
Скоро и во второй будет

varganshik,

Особенно за утепление прилежащих труб, чтобы тепло по ним не уходило и не рассеивалось. 
Вище я зазначив ПСР Ag-34 (BrazeTec 34 / Ag 134). Він не містить у своєму складі фосфору і добре підходить для велосипедних сталевих рам. Тобто це класичний срібний припій для сталі.
Склад BrazeTec Ag-34 та технічним паспортом:
* Ag (срібло) — 34%
* Cu (мідь) — 36%
* Zn (цинк) — 27,5%
* Sn (олово) — 2,5%
* P (фосфор) — відсутній або слідові домішки (<0,008%).
Температура плавлення: 630 — 730° C
Робоча температура: 710° C
Чому велосипедні майстри уникають фосфорних припоїв?
1. Крихкість шва. Фосфор утворює тверді та крихкі фази з залізом і особливо з нікелем. Для конструкцій, що працюють на циклічні навантаження (а велосипедна рама саме така), це небажано.
2. Фосфорні припої призначені переважно для міді. Типові мідно-фосфорні припої (BCuP) були розроблені для: мідь-мідь; мідь-латунь. При паянні міді вони навіть можуть працювати без флюсу. Для сталі їх не рекомендують.
3. Втомна міцність. Велосипедна рама отримує мільйони циклів навантаження. Навіть якщо статична міцність достатня, крихкі включення можуть стати осередками утворення тріщин.
Класична школа (Richard Sachs, Bilenky Cycle Works та інші) застосовує срібні припої 38–56% Ag або латунне паяння (brass brazing).
Саме такі припої забезпечують:
* хорошу пластичність;
* високу втомну довговічність;
* нижчу температуру паяння, ніж латунь;
* меншу зміну структури тонкостінних труб.
Чому я це пишу? Бо коли шукав припой, то мені попадались фосфорвмісні
Є ще одна річ, про яку варто пам'ятати. Після пайки флюс ПВ-209 потрібно дуже ретельно змивати, наприклад, теплою водою з содою і зчищати. Залишки борвмісного флюсу гігроскопічні й можуть викликати корозію сталі.
А під фразой: "газ заправлений" я мав на увазі, шо я справді купив кілька "дихлофосів" по 100 грн, і заправляю на газових станціях їх по 40-50 грн. Можливо, пропан не такий єфективний, як суміш газів у новому балончіку, але мені вистачає на дрібні роботи, а головне це по кроководному економно 
Тут, щоб рівненько та симетрично припаять кріплення для фіксатора осі (натягувач цепки) до "петуха", я провів добрячу купу процедур з лінійкой і штангенциркулем, ставив мітки, короче, затратив нормально часу і все рівно, мав сумніви. Вчора крутив раму і... зненацька
p.s. А шо, так можна було? 
varganshik, тьозка, бачу помилку, хоча може так і задумано.
Я такі речі роблю щоб отвір був втритик до площини дропа і різьбу там не роблю, хоча можливо задумана інша система, тоді можна і так.
Переглянув по посиланню. Можна і так 
Коли робив таке, то припаював просто шмат пластини, а потім сверлив отвір.
А взагалі в такому положенні як на крайньому фото працювати з дропами найкраще
Естетично, краще впритик до площини дропа
Розглядав і такий варіант
:
1) зточить грань гайки і припаять так само з внутрішної сторони "петуха";
2) винести гайку з внутрішної сторони "петуха" за нього і змістить.
Але потім притулив, там місця — вагон.
і різьбу там не роблю
— я теж різьбу прибрав — проточив сверлом, там гладенька поверхня
припаював просто шмат пластини, а потім сверлив отвір

А раму я крутив не просто так, а для того, шоб придушить давню жабу, яка не давала спокою — це міст (перемичка) заднього трикутника. Топ рівень — заміна його на трубчастий, але банально, у нене не знайшлось підходящої трубки для відповідальної перемички
Мене саме ця заводська перемичка не турбувала впринципі, ну може інколи, коли я намагався "лосити" на Туристі, або гонятись з шосерами, або коли "жопа" була нагружена, або коли все разом: гонявся з шосерами з нагруженою "жопою"
— відчувався флекс ("ватність") задного трикутника. У моєму новому проекті це не грало б суттєвої ролі, але коли я побачив, що буває, коли збиваєш бонку з рами
, то зрозумів, з цим треба шось робить.
Візуально, складна форма цієї штамованої перемичка саме Туриста мені дюже подобається, особливо у порівнняні з европейськими туристичними велосипедами тих років, де просто пластина без шарму. Але плюс тої простої пластин не у красоті, а у більшому контакті зчеплення з пером.
Ясно, понятно, отже, треба залишити заводську гарну перемичку з її точковим зварюванням
і посилити її, збільшивши площу контакту.
Это рекомендуемое решение https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 470#p80470 .
Добавлю туда и Вашу фотку — хорошая, наглядная.

Відверто кажучі, я думав зупиниться лише на пропайкі верхньої перемички, бо нижня ж біля здоровенного вузла
Перечитав ще раз пост, де колега наголошує на пропайці і нижньої перемички
Поцікавився думкою у іі-чата жпт
Щодо нижнього містка (чейнстей-містка), чи потрібно його пропаювати?
Так, однозначно варто пропаяти, якщо ви вже взялися за капітальну реставрацію та підсилення фреймсету. Хоча візуально він розташований дуже близько до масивного кареткового вузла, його роль у поведінці рами є критичною. Ось чому він безпосередньо впливає на жорсткість і довговічність...
Протидія «скручуванню» (торсійна жорсткість). Коли ви тиснете на педалі, ланцюг з великим зусиллям тягне праве перо вперед, а ліва нога тисне на ліву педаль, створюючи згинальний момент. Цей місток утримує нижні пера (chainstays) від асиметричного гуляння та скручування відносно каретки.
Захист від мікротріщин. Оскільки каретковий вузол приймає на себе максимальні циклічні навантаження, зона відразу за ним є концентратором напружень. Якщо заводська пайка нижнього містка має мікропорожнечі, пера будуть «дихати» трохи більше, ніж потрібно. З часом це призводить до тріщин біля самої каретки або в місці кріплення містка.
Профілактика під крило/підніжку. Цей місток часто використовується для кріплення повнорозмірного крила (або туди затискають підніжку). Ослаблений вузол під постійною вібрацією від крила чи щитка розхитується швидше.
Резюме. Пропаюйте обов'язково! Це закриє питання «слабких місць» у задньому трикутнику рами, зробить її збитою та попередить втому металу при силовому педалюванні.
varganshik, Да, всё неплохо пропаяно. Только для натяжителей я бы тоже гайку сточил (одну сторону) и припаян бы её ближе к дропу.
Поцікавився думкою у іі-чата жпт
Открою страшную тайну
макет интеллекта не думает, у него нет мыслей это пофиг. Он великолепно ищет и компонует результаты. А вот как он ищет...
Ну норм, вобщем 
Ну, колпачковая гайка там только декоративную роль играть может.
Т.е. обычная гайка — рабочая, а колпачковая — типа наконечник.
Кроковод → Частные темы. Только велосипеды. → ХВЗ Турист (1979). Днепр