В-16 МВЗ 1955 року, іржавий (Страница 2 из 2)

Кермо.

Всі частини керма, окрім трубки з конусним посадковим місцем для виносу, збереглися в доброму стані (див. #5).

Згадав, що коли працював над проектом "Збірна солянка" на базі рами "Прогрес" В-110 від ХВЗ 1958 р., то обрізав на трубці низ з прорізами, оскільки від прорізів пішли колові тріщини. А потім знайшов цілу трубку, а вкорочений спрямував у засіки https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 31#p273331 . Переглянув базу: дійсно, є. Знайшов.
Тепер обрізана трубка керма має довжину 15 см, стандартні наріжний діаметр 22.0 та стінку 1.75 мм. Має конусне посадкове місце для виносу, без виступу.

А трубку з понівеченою формою трубки направив у засіки, хоча навряд чи колись вона знадобиться і я буду її правити (не вмію).

Для гармонії продовжив (нарізав) різьблення М8х1 на довгому болту, що фіксує кермо в трубі вилки.

Ширина керма (по отворам) 50 см, діаметр трубки 22 мм, товщина стінки 1.75 мм, підйом  з площини 59 мм.

Рама & вилка & каретка & кермо

Попрацював над доріжками. До речі, доріжки валів, а тут – конусів системи шліфую за допомогою шуруповерта та пристосування, що на фото

Пластиковий перехідник кріплю на передню вісь (від вело) двома конусами від педалей, а замість перехідної втулки – намотка ізострічки. Вісь – у патрон шуруповерта, а "заднім центром" служить вістря хрестової біти, яку вставляю у глухий отвір стійки стелажа з дерева.

Зібрав до купи раму, вилку, каретку й кермо. Рама і вилка "посивіли" після висихання поліролі, тобто потребують повстяного круга. Це зроблю пізніше. А поки таке кімнатне фото збірки:

Винос виявився не кривим. Шток керма не став поглиблювати: час прийде.

Ще рідні є крила з вусами, одна педаль.

А в засіках знайшов другу педаль, лівий шатун та систему із зіркою на 46 зубців, ММВЗ, мабуть, з якогось "Аиста". Може і колеса вдасться зібрати із засіків: є передня втулка, правда від Ж, є жива втулка Торпедо від самого МВЗ ще з вензелем, є усі внутрішні деталі втулок, є обода з не дуже добрим хромом, може і старих спиць ф2.0 набереться. Чого точно немає, так сідла й гуми.

Зробив фото місць зі збереженою емаллю: на рамі (була ізострічка під кріпленням насоса), на штоку вилки, на нижній поверхні крил:

Фактично маємо доказ, що рама, вилка та крила – з одного екземпляра велосипеда. А колір? Колір темно-темно-зелений.

Это после 97го года, до этого была классическая ММВЗшная звёздочка. Покрытие не хромом, а цинком. При этом оно ОЧЕНЬ легко пачкается, из-за чего подобные системы почти все поголовно страшные. В идеале чиркнуть надфилем, они попадаются совсем пластилиновые.

Навіть цікаво стало. В інтернеті знайшов декілька варіантів зірок, які належать, чи можуть належати Мінському заводу. Перше фото — перший варіант, був на В-16 до ???? року. Перше фото на #20 — останній варіант, з 1997 (або з 1999, 2000) року. І проміжний (чи проміжні) варіант(и) на другому фото тут. Які саме та які роки: ????. Під номером 2 — точно ММВЗ ?

В качестве временного решения пойдёт.
А то, что звездочка царапается надфилем, то не страшно — передние звезды и дюралевые подолгу служат.

Sedoy-K,
есть ещё проблема защиты каретки,

на минсках (до в-138 включительно)
на шатунах были закреплены чашки-пыльники.   

потом стали использовать простые шатуны как и на других заводах, и пластмассовые пыльники на каретке с канавками фиксации на чашках.

у Вас я заметил  чашки прямые, что взывает к изобретательству,    (или поиску)