ХВЗ Турист (1979). Днепр (Страница 48 из 48)

«Спершу ми самі створюємо собі проблему, а потім героїчно її долаємо» © народний афоризм

Мне теплоизоляция понравилась

Залишати раму зовсім "голою" без бонок теж не годиться. Для мого проєкту одна бонка таки потрібна, але не проста, а золота  Вона має бути більшою за стандартну. Тому прийшлось зробить її самостійно 

Ну, а далі — все як раніше...

Результат мені подобається, а результат власними руками подобається ще більше 

На велосипеді “Турист” відсутнє заводське кріплення для велодинамки. Конструктори на ХВЗ, напевно, вважали, що невибагливий власник скористається уродським стандартним універсальним громіздким кронштейном на передню вилку, який дряпає фарбу, робить вмятину фіксуючим гвинтом, і доволі ненадійний — так і хоче провернутись, створивши аварійну ситуацію

або взагалі відмовиться від динамо, як від пережитку минулого. Але навіщо відмовлятись від автономності? Адже велодинамо — це геніальний у своїй простоті та надійності пристрій у поєднанні з удосконаленою електричною схемою, яка повністю позбавлена старих класичних болячок: коли яскравість світла стрибає залежно від швидкості, а варто лише зупинитись — фара гасне, залишаючи тебе в повній темряві. І головне — ніяких акумуляторів, які вічно сідають у самий непідходящий момент або які просто забув зарядити вдома. Повна, абсолютна незалежність від розетки: ти просто сідаєш і їдеш, а світло є завжди, коли тобі треба.  Далі я покажу готову реалізовану схему ультимативної системи освітлення від Varganshik Brothers

А почати треба з кріплення  динамки на задньому пері для зменшення шуму* від роботи та щоб розгрузити передню вилку, впевнений — тільки так і має бути 

Підглядаю, як кріплення зроблено у туристів італійських, французьких, німецьких... кривлю носом і роблю по-українськи... кастом, так кастом 

Відрізаю товсту сталеву пластину від непотрібного вібрейка

Визначившись з місцем і кутом нахилу, роблю акуратний пропил у задньому пері рами під посадку кронштейна.

Фіксую

Утепляю

Паяю

Приміряю.

Динамка сіла, наче там і була! Завдяки наявному пазу можна виставити кут нахилу роліка до покришки.

* Перенесення динамки на заднє перо реально відчутно знижує рівень шуму, який чує велосипедист: звук зникає десь позаду, і замість настирливого «вжжжжж» прямо перед носом чується лише тихий, цілком комфортний фоновий звук знизу. Зустрічний потік повітря "здуває" і відносить дзижчання роліка у протилежний бік. Задній трикутник рами ХВЗ «Турист» масивніший і краще гасить дрібні високочастотні коливання від роліка динамки, у той час як передня вилка — це дві тонкі довгі труби, які працюють як акустичний камертон (резонатор), передаючи вібрацію прямо на кермо, а звук — у вуха велосипедиста.

Розумію ваші сумніви та стурбованість  ,  мені теж було нелегко, але на мою думку пропил дозволяє завести частину пластини (кронштейн) всередину пера. Латунний припій, затікаючи в щілини, буквально вплавляє пластину в тіло пера, що змінює характер роботи самого шва під навантаженням. Якщо просто прикласти кронштейн до округлої труби й обпаяти по контуру, припій проникне і під пластину, проте латунний шов працює на відрив — це найслабше місце під час вібрації. Коли ж деталь заведена всередину пера, навантаження перерозподіляється на зсув та кручення по всій площині внутрішніх стінок. У такому виконанні з'єднання стає в рази стійкішим до постійного дзижчання, ударів та вібрації від динамки.

І як я вже писав: у туристів італійських, французьких, німецьких мені не сподобавлось, коли пластина приварена збоку пера

Ідея з накладкою (гассетом) чудова і класична для фреймбілдінгу, дякую! Вона дійсно ідеально працює, коли кронштейн паяється поверх труби. Але саме для того, щоб не створювати додаткових шарів металу навколо тонкого пера ХВЗ і зберегти лаконічний вигляд, я й пішов шляхом інтеграції деталей. Заведений всередину пропилу кронштейн перетворює внутрішні стінки самого пера на велику площу опори. Твердий латунний припій заповнює цей «сендвіч» зсередини, тому навантаження розподіляється не гірше, ніж з накладкою, але візуально конструкція залишається чистою та монолітною — як по заводу 

Ваша пропозиция — наштовхнула на думку, що накладку можна зробити не просто функціональною. Наприклад, надати їй форми витонченої гарди меча, яка ніби охоплює тонке перо та сам кронштейн. Це додало б велосипеду неповторного стилю, перетворить суто технічний елемент на справжній витвір мистецтва