Re: Полісся
12 кіломентів булигі і я на трасі Сарни-Рівне. Заїхав в село Тихе. Тут зупинка — мистецький витвір в стилі соц. реалізму, я їх багато бачив, але жодного разу дві однакових не було, а на цій ще й відстані до сусідніх міст. Поїхав в поля. Сфотографував пейзаж для колеги Леонара.
А ціль моя — ДОТи лінії Полісся. Це була система оборонних укріплень збудованих в 1930-х роках поляками для оборони від Радянського союзу. Загальна довжина мала становити 430 км. До сьогодні збереглись десятки укріплень в різних місцях, одне з місць між селами Моквин і Тихе. Я локалізував декілька, але вони були якісь непримітні чи взірвані. Карта показувала, ще декілька далі від траси, в лугах. Луг виявився величезним кукурузним полем. Я блукав там більше години, і таки знайшов великий ДОТ. Дослідив всього, і на дах забрався через отвір для бронековпака.
З даху подивився на неозорі простори кукурудзи. Потім зрозумів що на поїзд запізнююсь. Як епічно я гнав на шосейних колесах по тракторній дорозі серед кукурудзи, а потім леть помітною грунтовкою, вибираючи її навмання. І таки встиг, ще й з запасом дві хвилини.
Поїзд Горинь — Здолбунів їде від першої білоруської станції, зразу за кордоном. Стартує в 13 годині дня і прибуває в Здолбунів близько 19 години. В Моквин він прийшов вже переповнений, а потім сідали ставали люди ще і ще. В тамбурі було особливо тісно, але ніхто не реагував на велосипед з негативом. Ще три години в вечірньому Рівному, електрон на Луцьк. В 23:00 вискакую з поїзда в холодний дощ, і за 15 хвилин я вдома.