ХВЗ В-541 "Спорт" 1970 р.в. (Страница 7 из 16)

Точно удержат. Я весь прошлый сезон на аналогичных ободах откатал с давлениями 5-5,5 атм. на В-541.

В этом году, пришел правда к давлениям 4-4,5 атм на асфальте. Выше — очень быстро теряется комфорт.

Нова інформація з комплектації

Труба підсідельна. Діаметр 24.5 мм, довжина невеличка – 175 мм, тому, можливо, є не рідною.
Замок – стандартний.
Іржу витравив.

Задній щиток рідний, з катафотом та вушком для кріплення до верхньої перемички.
Передній щиток був фактично відсутній (замість нього в комплекті був ще один задній щиток, але іншого профілю). Знайшов, викупив.
З обох щитків видалив залишки фарбування, зробив нове, колір – "слонова кістка".

Катафот на вело передбачений тільки задній, був присутній, відповідає моделі (типу "човник").

Сумка для інструмента.
Купив, коричневого кольору, з характерним тисненням. Стан добрий. Відповідає моделі.

Насос.
Стандартний, з клеймом ХВЗ на ручці.

Предполагаю, руль обмотали медицинским лейкопластырем.
А под ним пошла коррозия сплава с образованием оксида алюминия (нерастворимый порошок белого цвета).

Суппер (переклюк): змащення, кріплення та налаштування.
Фото є на #8: https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 99#p254599

Про змащення суппера прочитав у книзі – літолом. Виникле питання: а якщо парафіном, то буде краще чи ні? Вирішив: зроблю парафіном, причому у повному зборі. Зробив. Потім довго "викочував" ролики, прибрав зайвий парафін з пружини, що натягує ланцюг. Подобалося.

Хоча різьблення М10х1, затягував, хоча і не остаточно, але через деякий час (при налаштуванні) ланцюг провертав корпус суппера до упору, причому це послабляло затяжку з’єднання. Не вертикально  — якось не те. Тому для надійності та краси знайшов у "засіках" тонку контргайку М10х1, затягнув з внутрішньої сторони "півня" (там місця достатньо).
Фото суппера на рамі:

Про налаштування суппера прочитав в книзі. Але є нюанс: там пишуть про новий суппер, а у наявності – бувалий.

Почав налаштовувати (колеса доверху) – не можу переключитися на останню задню зірку: спиці не пускають, а саме чіпляють кінцівки гвинтів (осей роликів). Підклав шайби під голівки гвинтів – вже кінцівки не стирчать, але спиці чіпляють пластину. Дещо підігнув "півня" – теж саме. Замінив пластини з роликами на несиметричні – теж саме. Розібрав, ретельно переглянув. Виявилося, що та пластина, що кріпіться до корпуса суппера — крива. Виправив і цю, і дещо другу. Стало значно краще, але щось не дотягує!

Поміряв довжину вала системи: 155 мм. Порився у засіках – знайшов довжиною 140 мм. Інша справа: все запрацювало, з 14 до 20 – без проблем.

Без керма та вітрил, але до весни ще час є. Майже забув про деколі.  Ось вони:

А там нижче видно заспокоювач ланцюга.
Був некомплектним: не вистачало втулки та гвинта з гайкою, які встановлюються наприкінці заспокоювача. Знайшов. А іржа була доволі великою. Відмив, відчистив, протравив у "лимонці". Зовнішній вигляд задовільний.

Гальма відповідають моделі. Обслугував. Колодки ще попрацюють.

Носорев Тарас, надеюсь, я правильное уточнение сделаю:
Заводская обмотка выполнена из тонкого ПВХ с микрофактурой-сеточкой. Очень похожий материал шёл на советские надувные игрушки типа уточек и кругов. Современные игрушки редко имеют фактуру.
Заполнение обмоткой — от концов руля, чуть за слоны. Моталсь сверху вниз, и фиксировалась пробками руля. На верхнюю часть руля обмотка не заходила. Собственно, на фото это видно — уточняю для коллеги Sedoy-K.

Знову кермо (див. #95)

Почав ретельне очищення. Видалив залишки заглушки. Від мілкої шкурки відразу перейшов на велику, потім – на напилок, оскільки здобуті рани місцями були доволі глибокі.

Руки туди-сюди, а в голові питання: а навіщо у такого велосипеда, як В-541, кермо?

1. Щоб повертати вліво/вправо? Так, але тільки коли ведеш його "на повідці" або їдеш зі швидкістю пішохода. На нормальному ходу для цього є хвіст зад хребет, руки-ноги для створення нахилу.

2. Щоб обпертися на нього на крейсерський швидкості (з гори чи без гори). Навантаження униз, частиною ваги експлуататора.

3. Щоб замкнути силові лінії "експлуататор – педалі – шатуни – рама – кермо" при старті, спурті чи на гору. Навантаження уверх, може значно перевищувати вагу експлуататора.

Отже, навантаження може бути ого-го! А я тут напилком руйную основу міцності трубки керма, зменшуючи товщину її стінки.
Висновок: ні, так не можна!

Наслідок: це кермо вже ніколи не буде виглядати як нове. Там зам’ято, тут пожмакано губками лещат.
"А молодість не вернеться, не вернеться моя …" ("Стоїть гора висока", співає Квітка Цисик).

А ще є родова травма, яку знайшло око та якою можна пишатися: клеймо виробника!

Від напилка перейшов на велику, потім – на мілку шкурку. Що далі: полірування? Але це такий процес, який не можна закінчити, а можна тільки перервати.
Є й додатковий варіант: ще й потравити якоюсь "хімією". Виглядів у Інтернеті декілька варіантів.  Який простіше, не знаю.

Поточний стан керма, з клеймом ХВЗ на передньому плані:

Я не чарівник, навіть не вчуся на нього: де мені узяти ту радянську стрічку з ПВХ та ще з мікро-фактурою – сіточкою? Ніде …

Питання до знавців:
1.    Чим вивести ті сірі плями, що не будуть закрити обмоткою?
2.    Яку (приблизно) ширину/довжину кіперної стрічки купляти?
3.    Скільки потрібно того шеллаку, щоб просочити обмотку?
4.    В якому порядку робити: обмотка – шеллак, чи навпаки, чи шеллак – обмотка – шеллак?

Help me!