|
Крокодиловодство 2.0 |
Вы не вошли. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
Кроковод → Частные темы. Только велосипеды. → "Збірна солянка" на базі рами "Прогрес" В-110 від ХВЗ 1958 р.
Вы бы, дядьки, под ЭТО формулу сочинили 
https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 04#p271404
Я там не вполне могу сообразить даже, как передаточное посчитать 
Элементарно, Ватсон — через отношение зубьев.
Но если извратиться, можно через пересчет линейных скоростей в угловые..
Shpuntik, тепер на ШІ можна "всіх собак вішати". І своїх мозків не мати.
kisa, є такий тип ланцюга: Half-link. Не знаю, що тут роблять ці надбудови, що у формі циркуля (лякають жінок чи куріпок ? ), але якщо їх спиляти, то отримаємо прототип сучасного ланцюга Half-link. Сучасний ланцюг Half-link має вкорочені ланки довжиною півдюйма та зігнуті бічні пластини, а цей ланцюг — довгі ланки та не зігнути бічні пластини. Зуби на зірках вкорочені по висоті. І вся різниця. Не бачу причин, щоб мої формули не працювали, оскільки схема залишиться незмінною. Єдине, що зміниться, так можливість мати як парну, так і непарну кількість ланок. А також, можливо, модуль зуба може бути не цілим числом (не знаю, в руках не тримав).
Нее, халф-линк спокойно можно представить обычной цепью, просто с немного другой организацией звеньев.
А у этого чудища треугольные звенья не для красоты. На передней, ведущей, звезде, они цепляются основанием треугольника, а на задней — вершиной. Ээээ, ну это я терминологию пирамиды применил, а не треугольника Основание — имел ввиду, при котором звенья между собой связаны, а вершина — которая отдельно отстоит.
Т.е. радиус зацепа спереди и сзади получается по разным эээ слоям цепи 
Добавлено: 13-02-2025 17:04:54
Ну и, собственно, наверное, отношение этих радиусов — спереди до "внутренних" шарниров цепи надо брать, а сзади — до "внешних" (которые и не шарниры вовсе ). Наверное.
Тобто Ви вважаєте, що ззаду традиційної зірки немає? Чи точно знаєте це, реально бачили? Якось не зрозуміло, як передається потужність через таке "поверхневе" зачеплення без виїмок під втулки ланцюга?
Ну рассматривал фотки эти 
Да и иначе смысл в такой цепи?
Ось задня "зірочка" більш детально
Джерело: sterba-bike.cz
Таки мне правильно показалось
"зірочка"
Паша, кавычки тут 
Все ж таки бічні пластини теж гнуті. Розумно. А на тому фото цього не можна побачити.
Якщо дійсно задня зірка отримує потужність своїм верхнім "поверхом" ланцюга, то:
1. все одно не зовсім зрозуміло, як передається доволі такі значна потужність через таке "поверхневе" зачеплення без виїмок під втулки ланцюга? Мабуть за рахунок збільшення радіуса складного профілю такого "зуба" (приблизно як в "п'ятерику" Торпедо) ланцюг у своїй верхньої частині сильно натягується і вже не може зробити "прокрут".
2. Втулки верхнього "ярусу" будуть мати досить значну довжину шляху прокатування по профілю "зірки", а це означає відносно малий експлуатаційний ресурс ланцюга.
3. Для обчислення довжини ланцюга (це ж по нижньому "ярусу") схему можна навіть не модифікувати. При чому розрахункові модулі "зубів" будуть однаковими, тобто формула (*) зовсім не змініться. Нагадую, що цей ланцюг може мати непарну кількість ланок! І довжина цих ланок зовсім не обов'язково є по півдюйма. Тому текст п.6: https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 14#p271514 відповідно змінюється на:
6. Кількість ланок ланцюга: N=L/a, де a — довжина ланки, мм. Округляємо N до цілого числа.
Увага: після незначної перерви я тут дещо змінив свої висновки у п.3 !
Теорія перевіряється практикою. Якої в мене з таким ланцюгом немає.
З фотографій поста https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 04#p271404 можна отримати декілька даних:
— кількість зубів передньої зірки z1 = 19
— кількість зубів задньої зірки z2 = 8
— кількість ланок N = 51
Очевидно, що на той історичний момент відстані вимірювали у дюймах.
Якщо довжину ланки прийняти у 1", тобто а=25.4 мм, то:
— довжина ділильної окружності першої зірки L1 = a*z1=D1*Pi, звідкіля D1=a*z1/Pi. В той же час D1=m*z1. Тобто розрахунковий модуль m=D1/z1= a/Pi =25.4/3.1415926=8.0851 мм.
За формулою (*) легко отримати, що відстань F приблизно дорівнює 19" (480 мм). Що схоже на дійсність.
За час, що минув після останніх записів тут, несподівано знайшов хромований обод "чайка" на переднє колесо, радісно викупив. Для переднього гальма це ж краще, ніж фарбований обод. А на заднє колесо хромований вже був https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 17#p271117 . Так що обидва колеса будуть блищати древнім хромом.
У нас почалися відносно теплі ночі, тому вже можна травити ободи від іржи на природі: https://krokovod.org/forum/viewtopic.php?pid=4435#p4435 , останні три фото.
Коли готував задній обод до хімічної процедури (здирав іржу металевою щіткою), побачив, що один з роликів, що формує профіль обода, мав насічку (перше фото). Переглянув 7 інших ободів "чайок", що чекають своєї черги — ніде такого немає. Можливо, це така "візитка"?! Може відомо, на якому заводі застосовували ролики з насічкою?
Що ще характерно: стик оформлено настільки ретельно, що з парадної сторони його знайти неможливо (друге фото). Хоча аналогічну якість побачив на інших 4-х.
Хороший будет велосипед)
Скажите пожалуйста, как тормоз по хрому работает?
И сам хром протирается? Не жалко его?
А то у меня есть собранная Сура2 на хромированных швеллерах. Хочу добавить передний тормоз, но боюсь за хром..
SD, не можу сказати, оскільки не маю такого досвіду. На разі маю на ходу два екземпляра 21В з передніми гальмами, але реально цими гальмами не користуюся: звик до ножного. Вони в мене — на всяк випадок. Та й 21В у мене з'явилися тільки торік: https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 27#p259227 .
На форумі десь є така інформація, тільки де — не пам'ятаю. Пошукайте ...
SD,
Если нет насечки, то посуху работает кое-как, а по мокрому вообще не тормозит.
SD, хорошо работает. На В-33 стоят стартоновские клещи на припаяных пивотах, колодки-из транспортёрной ленты, обода-евронерж. Черезрульку не проверял, но это-основной тормоз при наличии торпеды. Здесь, наверное, будет чуть хуже, ибо чайки и рич больше.
Кроковод → Частные темы. Только велосипеды. → "Збірна солянка" на базі рами "Прогрес" В-110 від ХВЗ 1958 р.
