[Закрыто] ПВД в Румунію

Давно хотілось велосипедом катнути в Румунію. Але якось маршрут в голові не складався. До найцікавіших місць від українського кордону далековато, а ще й до кордону якось треба доїхати. І от склалось. План був такий: доїхати нічним поїздом з Луцька до Чернівців, там проїхатись по місту і через дві години сісти в приміський поїзд Чернівці – Сторожинець. Від станції Глибока до кордону близько 15 км. Там є пішохідний перехід.

Вечір п’ятниці, пакуємо велосипеди і сідаємо в поїзд. Наша команда з двох людей, гендерно врівноважена.  В Львові виходжу подихати. Перекликаються декілька крупних самців тепловозів, один з них тягне вагонзак – сумна картина. На станції Снятин поїзд стоїть якось довго. Виявилось, зламався тепловоз. Приїхав інший з Чернівців на допомогу. В Чернівці прибули з запізненням більше години, на вело променад по місту залишилось замало часу. Вирішили не сідати в приміський поїзд, а їхати всю дорогу до кордону своїм ходом. Розчохлили крокодили і поїхали в центр. Подивились Будинок — корабель, бардель готель Брістоль, рутушу, пішохідну зону. Потрапили навіть на відкриття змагань по МТБ.

Заїхали в заклад громадського харчування і в 10:00 рушили в дорогу.  Виїзд з міста був довгим і важким, під колесами булига, тротуари розбиті, ще й пагорби. В першому ж селі впираємось в ремонт дороги, мараємо колеса в смолу і обліплюємо дрібним щебенем. Далі починаються гірки несумісні з педалюванням, приходиться постійно спішуватись і котити велосипеди вгору. Поки дістались кордону було вже за четверту вечора. Кордон пройшли за хвилин 20. В першому Румунському містечку – Сіреті наміняли грошей і зробили привал. Нас чекає ще 50 кілометрів по пагорбах. Поїхали майже без зупинок, жарко, щільний автомобільний трафік і вузька дорога.

Почались сутінки, а ми ще в 20 кілометрах від місця ночівлі. Коли під’їхали до Сучевиці вже було зовсім темно. Дорога йде річковою долиною і потрохи піднімається в гору. Затяжний підйом, все як ми любимо. З третього разу знайшли заброньовану садибу. Бабушка – власниця поговорила з нами на Румунській мові, взяла оплату, показала номер і пригостила випічкою. Душ – вечеря – румунське пиво – здоровий сон…