https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 88#p233988
https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 23#p234023
kisa, все так, тільки "... обязательно выходящие за предел упругости" — це невірно. Тоді реалізується малоциклова втома. Для багатоциклової втоми характерні відносно невеликі навантаження. Вперше це явище докладно було вивчено для осей коліс ж/д транспорту Велером ще у ХІХ сторіччі від Р.Х. Там не було виходів за границі пружності, а тріщини та руйнування — були, і доволі масові.
До речі, така характеристика матеріалу, як "границя пружності", є умовною: згідно зі стандартами різних країн, вона визначається при наявності остаточних деформацій на деякому рівні, у нас — 0.2%. Це тому, що насправді немає точно лінійною іншої характеристики матеріалу — "модуля пружності": крива навантаження-переміщення (напруження-деформації) фактично всюди є нелінійною.
Я не полінився та зробив декілька сканів з підручника з Опору матеріалів всесвітнього корифея з міцності, проф. Тимошенка Степана Прокоповича, багато разів перевиданої, тут — у 1965 році. До речі, він був зав. кафедрою опору матеріалів КПІ (де я працюю з 1979 р.), деканом механічного факультету, у 1918 р. виїхав спочатку до Хорватії, потів — до США, де фактично створив школу міцності цієї країни.
Так звана крива Велера — на рис.311.
Це лише третина сторінок із цієї складної теми: втома матеріалів.
Ех, ще б раз народиться!
Проекти вело ХВЗ: В-110 (1950); В-22 (1954); 111-411 (1977)
ЖВЗ: В-849 Десна-2 (1979)