|
Крокодиловодство 2.0 |
Вы не вошли. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
Кроковод → Частные темы. Только велосипеды. → ХВЗ В-541 "Спорт" 1970 р.в.
Мне все туристовские обода попадались с заметной невооруженным глазом закраиной, как у Sedoy-K, или даже еще более глубокой . Возможно потому, что спутникообразные велы моложе 70 г.в. через меня не проходили 
Задня втулка типу "Турист": стальна, без сепараторів, тобто під насип; кріплення – гайка-"баранчик" з насічкою. Права гайка довше лівої приблизно на 2 мм та дещо іншої форми (див. фото нижче).
Втулка має розміри: відстань між фланцями (по центрам) – 54 мм, довжина власне втулки 100.5 мм, діаметр по отворам під спиці 44.5 мм, діаметр фланців 53 мм, отвори під конуси ф17.5 мм (лівий) та ф17 мм (правий). Діаметр тонкої частини корпуса втулки 14 мм (є клеймо ХВЗ).
Фланці товщиною 2.6 мм. Зенківка отворів для спиць присутня.
Відстань між правим торцем та центром (між фланцями) 58 мм. Розмір по торцям у зборі — 114.5 мм.
Діаметри під тріскачкою 36.0 та 29.2 мм. Різьблення під гайку-конус тріскачки М22х0.75, ліве. Має конусну бігову доріжку під кульки діаметром 3 мм.
Також має два гнізда для встановлення храповиків, прорізи для пружинок та два глухих отвори для встановлення осей, що фіксують пружинки.
Вісь має різьблення М10х1, одне з них (праве) закінчується зарубкою. Має клеймо ХВЗ.
Діаметр кульок 6.0 мм, по 9 штук. На вісь, окрім стандартних елементів (конус, шайба, контргайка) в правій частині додана втулка (компенсує заглиблене положення правого підшипника).
Корпус тріскачки – алюмінієвого сплаву (див. https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 42#p254942 ) сталевий, має загальну довжину 25 мм, з них 1.6 мм – бурт, приблизно 7 мм – різьблення М42х1 під контргайку, посадковий діаметр під зірки 42 мм. Шість канавок шириною 4 мм до "діаметра" 39 мм. Зсередини має 14 храпових зубів та дві бігових доріжки (типу "чашка") під кульки діаметром 3.0 мм, загальною кількістю 68 шт.
Для регулювання зазору підшипника тріскачки було застосовано три тонких шайби.
Про набір зірок написано раніше ( https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 47#p254847 ).
Фото комплектації та у зборі:
Після стандартного обслуговування все у доброму стані, зокрема й дві пружинки та "собачки", а також 32х2 кульки (у "Короткої інструкції … " написано, що 34х2. Мабуть хтось вже знімав тріскачку). Можна почати збирати.
Про збирання задньої втулки описано тут: https://krokovod.org/forum/viewtopic.php?pid=4448#p4448 .
Але завжди є нюанси.
Етап збирання тріскачки виявився зовсім не простим.
По-перше, калібрування кульок виявило, що 7 кульок мали завищений діаметр 3.10-3.15 мм (хтось вже знімав тріскачку чи так з заводу !?), відбракував. Зробив їм заміну та довів комплект до повного.
Тепер кульки в кожному наборі мають розкид діаметрів до 0.02 мм.
По-друге, виявилося, що пружинки (очевидно фабричної якості) — закороткі. Мабуть кінці відломилися від довгої експлуатації. З півгодини шукав пружинки з авторучки: сучасні зазвичай їх не мають. Нарешті знайшов відразу аж дві, з дроту різної товщини. Обрав ту, де дріт тонше. Надів на довгий цвях, розмотав. Знайшов два тонких цвяха, відкусив голівки, прибив через отвори пружинки тріскачки до дерев’яного бруска. На них зробив дві пружинки, тільки з довшими кінцями під собачки.
По-третє, не так просто все зібрати. Зробив, як на фото нижче. Спочатку вставив пружинки та собачки, потім ниткою стягнув — пригнув до положення, коли на них легко одівається корпус тріскачки. Потім на незначний шар мастила посадив один набір кульок. Для цього прийшлося замість пінцета (магніт!) користуватися пальцями та підправляти сірником.
Без проблем надів корпус тріскачки. Перерізав нитку, видалив. На крок прокрутив тріскачку, при цьому одна з собачок "вистрелила", довго її шукав по підлозі. Все розібрав, зібрав знову.
По-четверте, при посадці (на незначний шар мастила) другого набору кульок один з них впав у простір біля собачки, звідкіля його ніяк не зміг дістати. Прийшлося все знімати та весь процес збірання провести з початку. Тепер вже відкриті порожнини біля собачок заглушив сірниками: по два сірника. Посадив кульки, прибрав сірники, прокапав автомастилом храповий механізм, надів всі три тонкі прокладки, обережно накрутив гайку-конус.
Звідсіля порада: ніяких зайвих рухів, а кожен рух потрібно робити уважно та не кваплячись!
Нарешті перемога! Отже, процес, який виконував уперше в житті, розтягнувся годин на шість.
Ага,значит не легенды. Спасибо за информацию,уважаемые Sedoy-K, Kissa,vovchikJj.
Права гайка довше лівої приблизно на 2 мм та дещо іншої форми
Так конструктивно избежали конфликта с перекидкой.
Корпус тріскачки – алюмінієвого сплаву
Та ну? 
(хотя я уже ничему не удивлюсь)
хтось вже знімав тріскачку чи так з заводу !?
Там это не так критично. Эти шарики работают исключительно на холостом ходу вообще без нагрузки. Это почти единственный такой подшипник в велосипеде — который не несёт никакой нагрузки при вращении никогда (ещё условно верх рулевой).
В любом случае, правильно сделали, что привели к идеалу 
kisa, Ви праві: береться магнітом. Я там виправлю з посиланням на цей Ваш пост.
выполнявшийся впервые в жизни, растянулся часов на шесть.
я за 3,5 управился .
никаких лишних движений,
вот это главное ! понял после вылета сухаря . Особенно крутить не надо, не до конца собранную трещётку ( из за этого улетают сухари )
как собрали , нить разрезали ,зубочисткой еще раз сухари вниз нажали , вложили шарики , прокладки и закрутили гайку= только потом вращайте , иначе или сухарь вылетит или шарик под сухарь угодит ...
Вісь заднього колеса.
При збиранні є невеличка незручність, пов’язана з глибоким розташуванням правого підшипника. Робив так.
Спочатку змонтував на вісь всю праву частину в такому порядку: конус (закрутив до упору, але не сильно), шайбу з вусом, втулку, контргайку (добре затягнув). Бігову доріжку конуса змастив (Літол -24 Екстра). Також заклав мастило в місця під кульки у втулці.
Щоб не заморочуватися з кульками правого підшипника, зробив допоміжний елемент: біля кінця олівця підмотав ізоляційної стрічки до діаметра 9-9.5 мм. Вставив це зліва до рівня кульок правого підшипника, засипав кульки (9 шт. ф6), розсунув сірником на місця.
Потім вставив вісь в правий отвір втулки і нею видавив олівець, посунувши вісь до рівня кульок лівого підшипника, перевернув втулку, засипав ці кульки, розсунув на місця, просунув вісь повністю. Далі: конус, шайба з вусом, контргайка. Затягнув, залишив деякий зазор.
Накрутив гайки-"баранчики".
До речі, я це зробив перед збиранням тріскачки, що дозволило для цієї непростої процедури за рахунок осі й лівої гайки надійно зафіксувати втулку вертикально.
Добавлено: 05-10-2023 16:25:18
Про фарбування.
З огляду на доволі жахливий стан, вирішив провести перефарбування рами та вилки.
Для цього спочатку зняв схему розташування деколей та ліновок.
Зняв латунну емблему ХВЗ.
Начорно зачистив від залишків фарби та іржи.
Номер рами проявився значно краще: 001416.
Фото:
Правка вилки.
Виявилося, що вилка зігнута назад, причому праве перо зігнуто сильніше. Тому правка була доволі складною.
Спочатку довів згин правого пера до тотожного згину лівого (перше фото). Потім одночасно привів обидва пера до відсутності згину. Потім скручував обидва пера та підгинав дропи до стану, що на другому фото. Відстань між дропами – 100 мм.
Процедура зайняла декілька годин. Фіксацію та навантаження проводив за допомогою ваги авто, домкрата, брусків з деревини та тонких підкладок, які не дозволяли здійснити зайве деформування.
На форумі впали в око п"ять номерів рами В-541, додав свій:
Рік 1964, № 981380;
1969, № 008383;
1970, № 001416 (моя рама);
1970, № 015124;
1971, № 012911;
1973, № 017825.
Вочевидь, номери рами кожен рік починали заново. І моя рама виготовлена на початку року.
Колеса: ободи, спиці.
Застосував нові спиці: Флагман 298 та 294 мм.
Переднє та заднє колеса зібрав на 3х, застосував шайби ф4 під ніпелі, прокапав ніпелі соняшниковою олією, зробив натяг спиць приблизно на 70 кГ. Радіальне биття ободу в межах 1 мм, "вісімка" – до 0.5 мм.
З’ясував для себе, що вузькі ободи значно ніжніші, ніж широкі: потребують більш точного регулювання.
На задній втулці виявилося не точне розташування отворів під спиці: зміщені по колу не на 0.5 кроку, а приблизно на 0.3 (на 0.7, як кому подобається). Це призвело до того, що на лівій стороні, де спиці натягнуті менше, ніж на правій, кінець кожної четвертою спиці вийшов за межі ніпеля. Щоб їх не зрізати, замінив (по черзі) на короткі, а саме на 294 мм.
В тріскачці затягнув контргайку (ліве різьблення), забезпечивши деякий люфт, при цьому залишились всі три наявні прокладки регулювання.
Змонтував зірки 14, 16, 18, 20, затягнув контргайку.
Приблизна вага коліс у збірці (тільки метал): 1.2 кг – переднє, 1.7 кг – заднє.
Фото:
Ще раз рама, правка.
Після повного очищення фарби переглянув. Тріщин та великих пошкоджень не знайшов.
Провів невеличку правку рами: вона виявилася фактично рівною. Відстань між дропами незначно зменшив (зробив 114 мм, як на зібраної втулці), тоді між нитками (дропи / труба керма) та трубою під сідлом виявилося по 29 мм.
Фото:
Потім одночасно привів обидва пера до відсутності згину
я правильно понял, что вы полностью разогнули вилку, а потом согнули заново? 
Та не, судя по прилагаемому фото, коллега имел ввиду исправление выгиба "винтом", чтоб дропы ровно встали
Виявилося, що вилка зігнута назад, причому праве перо зігнуто сильніше.
Тому:
етап 1. праве перо підігнув уперед так, щоб воно порівнялося з лівим пером. Тобто вигін назад залишився, але він став однаковим. На першому фото видно, що при цьому проявився "гвинт".
етап 2. обидва пера підігнув уперед так, щоб вони стали на одну лінію з трубою.
етап 3. кожне перо закручувалося таким чином, щоб зник "гвинт".
етап 4. відстань між дропами виставлено у 100 мм.
Написати просто. А процедура зайняла декілька годин: малими кроками, з контролем ситуації.
Кроковод → Частные темы. Только велосипеды. → ХВЗ В-541 "Спорт" 1970 р.в.
