Eclipse, мабуть пора, хоч в минулому році трішки показував.
Передісторія цієї історії почалася 26 травня 2019. Угораздило мене записатися на невеличкі аматорські змагання Рівно100. 100 км по дуже різним дорогам. Від дуже хороших до їх відсутності приблизно в рівній пропорції. Власне прокладена траса була МТБшніками, цим багато сказано, правда і категорія шосе була.
При підготовці до змагань я цього всього не знав, довго думав, що взяти, Фенікс чи Фаворит? Ультралайт, Горинич і Птах відпадали, так як фото попередніх років я бачив.
Вибір був за Фаворитом.
Проїхав не погано, не в числі перших, але і не останній.
Сам дух змагань мені сподобався. Почав продумувати плани на майбутнє, хто ж знав, що потім буде карантин, а потім війна.
Потрібен велосипед, який буде їхати швидко по всім поверхням — відповідь була давно: паф-рейсер.
Тут став в нагоді фрейм України В-120, 68 рік, з пізніх, який вже майже рік чекав своєї долі. Купив, бо було дешево і рядом.
Іронія долі, до дому Україну привіз Фаворит.
Звісно для паф-рейсера потрібні легкі обода. З широкими алю, завжди було напружено. На відомому симпозіумі у вересні 2019 завдяки камраду Олегу, ака murabel отримав обода прямо з Куреньовки, також завдяки камраду Володимиру, ака Bob там же отримав СЗ на органи. Забігаючи вперед, його частини вже на трьох роверах, і це ще не кінець
По задумці спереду мала бути барабанна втулка, а ззаду планетарка Сакс на три передачи. Проїхати звісно всю дистанцію можна і на синглі, що я і робив, але на передачах це буде ефективніше, читай швидше.
Отакий макет на чужих ще колесах.
Все ж були побоювання, що стандартна дорожня рама буде м'яка на швидких ділянках. Тому з появою в минулому році повноцінного газозварювального поста вирішив раму підсилити. Спочатку думав другу трубу пустити дугою, але не було чим гнути, та і довжина була в обріз.
Під підсилення була припаяна основа і потім сама труба.
Також пропав всі мостики.
Вилку спочатку думав підсилити двома додатковими трубками в стилі американців першої половини ХХ ст., але потім зупинився на зовнішніх та внутрішніх накладках біля корони.
Проводку трансмісії зробив у стилі Чемпіона
Систему підігнав Іван, ака shvorak, з якогось німця. Це принципово, бо хотів залишити клин (каретка рідна) але з контактними педалями, а перерізати на сталі ще той геморой.
Фарбувати було відверто ліньки, тому це все стало ще і ратлуком. Обробив весь метал льняною олією, вже рік ржа не прогресує.
Випробовую, підбираю кермо.
Власне і все. Чекаю нових змагань.
Я рухаюсь, значить я існую!