Re: Мізоцький кряж 19.08.2017, 14.07.2018, 5-7.09.2019
фотки звуть прокататися. І від мене зовсім близько.
Крокодиловодство 2.0 |
Вы не вошли. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
фотки звуть прокататися. І від мене зовсім близько.
ходив
Кстати, мои первые походы сто лет назад проходили ранней весной, и есть какая-то прелесть в пейзажах, когда ещё нет буйной зелени. Даже вот на твоих фотках снег убрать — это оно
У меня так вообще все походы проходили то ранней весной, то поздней осенью. Оба варианта очень нравятся. Я жару и духоту тяжело переношу — одного августовского похода по крымским степям и горам хватило — чуть не обнял Кондратия. Правда, в начале весны при недельном дождике и температуре +2..+5 и ночных заморозках — удовольствие то ещё. Я после одного такого грязевого похода к велосипеду в сырую погоду даже не подходил Потом отпустило, правда.
Прогноз погоди вангував дощ на всю суботу. Вчора... 3:55 Дзвонить будильник. Вдягаю тюбетейку і халат збираюсь і мчусь на вокзал. В електроннийпоїзд пакуюсь за 20 секунд до відправлення. В 7 годині стартую з Здолбунова в сторону Мізоча. Перед Кунином звертаю на дорогу, що стрімко піднімається на кряж, ширина якого до 15 км. На одному духу перетинаю його поперек і стрімко спускаюсь в долину річки Збитенки. Село Мости розміщене між Мізоцьким кряжем і Кременецькими горами, отборне місце, так зване Мале Полісся.
Над річкою старий млин. Продається занедорого.
Погнав по грунтовці вздовж долини річки, в Село Буща. В полях зробив привал з перекусом. В Бущі набрав води з криниці.
В тому ж напрямку між пагорбами і річкою, на схід поїхав далі. Дорога іноді стає майже не помітною, почався ліс. Подзвонила сестра. Взяв трубку, пару слів і бабах. Лежу в зарослях кропиви і ожини в обіймах з деревом.
Приїхав в Новомалин. Там від замка руїни готичної каплиці залишились. Походив-пороздивлявся. Відпочив на березі ставка.
Дорога далі — акуратно вкладена знатна булига.
Докрутив до Межіріцького монастиря. Релігійна його складова мене мало цікавить, а архітектура цікава. Собор поєднано з круглими оборонними вежами.
Відпочивши і пообідавши на березі ставка, стартую в Остріг.
Дощ цілий день мене переслідував. То йшов десь на горизонті, то збирався падати на мене, то ніби починався легким бризом.
Остріг місто давнє і цікаве. Тут і замок, і Острозька академія і декілька музеїв. Зробив кружок по місту, кави випив.
Ще один кружок по місту і гайда на Горинь, вона неподалік протікає.
На Горині стоїть атомна станція а поруч місто для її робітників — Нетішин. Це вже Хмельницька область. Місто по рядянськи гарне. Широкі вулиці, високі будинки, багато зелені. А ще прекрасний генофонд.
Відчувши нетішинську атмосферу сповна, їду в село Кривин. Тут цікава церква.
Вечоріє. Сідаю в електричку Київ-Рівне і потім пересідаю на Здолбунів — Луцьк. Ще один хороший день минув. В дощ я так і не втрапив.
От не повіриш, вчора цілий день ноги пританцьовували, на педалі нажимать хотіли
Будеш зі Здолбунова ще стартувати, маякни з вечора.
shvorak,
Интересные пейзажи. Острожский замок выглядит странно, такое впечатление, что древние люди не знали куда потратить тысяч триста кирпича и решили выложить его штабелями под башней — чтоб раствор не пропадал. Да, нам их не понять
Пафнутий, это для разгрузки, позволяет сэкономить внутреннее пространство.
Пафнутий, це ти цю споруду з двору не бачив
Искал, как эти штуки называются, но так и не нашёл, призываю архитектора в тему.
Кирилл,
Контрфорси.