ХВЗ В-541 "Спорт" 1970 р.в. (Страница 13 из 16)

Я не наполягаю жорстко на своїй версії. Як її перевірити? На жаль у мене немає зайвої рами вело чи труби від неї. Було б доцільно провести експеримент: а може хомут сам зробити такі вм'ятини? Чи він просто потягнеться та порветься. Може хтось зробить це?

Щодо відображення у документах. По-перше, я якось у "Інструкціях ..." на В-110 від 1950 року знайшов декілька розбіжностей (є наприкінці моєї теми про В-110). По друге, якщо ці ямки робилися не хомутом, то заздалегідь зробити ямки — це невеличка позиція з технологічного процесу. Ці "Інструкції ..." для цього не призначені.

Ви серйозно? 
То ж гвинт 1 затягує хомут і щоб його перемістити по трубі, тобто відрегулювати положення перемикача, треба той гвинт відкрутити, адже перемикач переміщується разом із хомутом.

Звичайно може, елементарно. Вони так і робляться.

Sedoy-K, по валу и шатунам

По вмятинам

Если бы вмятины были до покраски, то тогда повреждений лкп не было бы. А так я вижу, что есть повреждения краски, значит это все от сильной затяжки хомута

1. Щодо положення шатунів на валу я вище надав фото: https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 62#p257862
й https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 74#p257874 . Такі у мене шатуни, не рідні, але відповідають моделі: https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 36#p254536 . Що є, то є. Може їх не ХВЗ робив?
Щодо довжини вала. Він не рідний. Який повинен бути, не знаю. Буде тепло, буду налаштовувати з навантаженням, стане ясно, чи він придатний.
Це питання я поки що обговорювати більше не буду.

2. Odyssey, ніколи у житті не бачив передній перемикач швидкостей від ХВЗ тих часів, тому сперечатися з Вами не буду.

3. Не можу повірити, що для ХВЗ це була проблема: вірно зробити такі ямки. Це могло бути таке ложе, в яке вкладається труба і робиться один рух важелем. Чи спеціальні кліщі. Варіантів багато.

4. Повірю, що хомут здатен робити такі ямки лише тоді, коли хтось докаже це у натурному експерименті. І навіть після того не виникає сумніву, що їх робили на ХВЗ, оскільки цей заспокоювач не додавався до вело як необов'язкова опція, а відразу йшов встановленим на вело. Я вище вже писав, що інший варіант фіксації хомута на трубі був би набагато складнішим, тобто дорожчим.

Odyssey, щодо незначних дефектів рами, і як вони впливають на її характеристики.

Колись з того, що було, зібрав вело для знайомих з пограбованого сіла під Черніговом. Ось воно (білі крила від України 111-411!):
.

Рама була пензенська, з наскрізним отвором на рамі, мабуть для закріплення додаткового сідла. Діаметр отвору тоді заміряв і записав у відповідному файлі (я на кожний проект створюю такий файл, оскільки "щось з пам'яттю моєю стало"): 8 мм. Тоді я ще вагався: заварювати чи ні. Так ось, наскільки мені відомо, на цьому вело вже возили і мішки картоплі, і людей на рамі. І нічого рамі не сталося.

Тепер про розрахунки. Зробив дві комп'ютерні моделі частки рами, з основними трубами зовнішнім діаметром 28 мм та товщинами стінки труб 1 мм та 2 мм. Ось геометрія:
      .

Чому тільки частини рами? Щоб ефект локального зменшення перерізу (тому і глобальної жорсткості) рами краще проявився. Конструкція жорстко закріплена у правій верхній частині, а навантажена вона на іншому вільному кінці вертикальною силою. Оскільки вважається, що метал (сталь) працює лінійно-пружно, то немає значення величина сили: і її, і результати розрахунків можна просто масштабувати.

Розрахунки показали, що наявність отвору практично не змінила максимальні переміщення рами у всіх напрямках (на сканах — у вертикальному напрямку:
       — товщина 1 мм;

       — товщина 2 мм.

На сканах видно так звана анімація переміщень: розраховані переміщення значно масштабуються та накладаються на вихідну геометрію. Це дуже зручно для швидкого аналізу безпомилковості моделі та вірності результатів розрахунків. Кольорова гама має вказані градації, а на її кінцях кольором виділені максимальні та мінімальні значення переміщень. Видно, що зміни у вертикальному переміщенні — лише з четвертого знаку!

Мій висновок все той же: відносно невеликі локальні дефекти рами практично не змінюють характеристики її жорсткості.

Довів доріжки до ума, і почав "пробувати" ...  . Виявилося, що:

1. права чашка геть-чисто зупинилася, а вісь все ще бовтається. Приблизно міліметр залишилося, і — стоп!
Спочатку вирішив, що потрібно з чашки прибрати виток-два різьблення. Викрутив. І тут візуальна пам'ять підказала, що за торець гнізда каретки виглядало лише 2-3 витка на чашці. Коли підшипник затягнеться, для контргайки може не залишитися витків, і що тоді? Як то кажуть, привіт  !
Вирішив, що і без контргайки чашка буде добре триматися, якщо я її закручу у спосіб "тук-тук". Знов закрутив до упору, потім добряче "тук-тук" хвилин 20-30, і було мені щастя: залишилося пару витків на контргайку!
Потрібно відмітити, що чашка попалася відмінної якості: ніяких слідів насильства    ! 

2. зірка є кривою. Ну як кривою: осьове биття зубців є, але не більше 2 мм. І цього достатньо, щоб цвірінчати по задньому перу. Добре, що шатун доволі щільно сів на вісь, залишилося незначно підрихтувати цю зірку. Зняв шатун, зняв зірку з трьохлапки. А зірка "не грає" ні на столі, ні на віконному склі (пакет двокамерний, сам монтував колись). Тобто зірка рівна, а рихтувати потрібно трьохлапку! Вчасно одумався, що потрібно не добряче "тук-тук", а між трьохлапкою  та зіркою достатньо підібрати прокладку. Товщину підібрав доволі швидко, довше потім вирізав таку шайбу. Вивів осьове биття зубців майже на нуль    !

Залишилося все зібрати та налаштувати суппер й заспокоювач ланцюга. Зробив.

І усього то годин шість на все! 

Висновки:
1. Ситуація з перекосом змінилася на протилежну. Але всі швидкості як переключалися, так і переключаються (на холостому ході). Мабуть потрібно вал довжиною у 130 мм.
2. Заспокоювач — брязкальце ще те  !
3. Ой, не "за просто" отримують свою зарплатню механіки на всіляких велогонках! Ой не "за просто"!

kisa, у мене було 3 чашки, на вибір. Заміряв, поставив ту, що була приблизно на 0.5 мм товще.
Ну а відстані на валу теж виміряв. На валу довжиною 123 мм була приблизно на 1 мм меншою, але ж вибору не було, я ж саме цей вал ставив!
Все обійшлося, але "досвід придбав". У такій справі головне — не психувати, а більше думати.