Re: "Збірна солянка" на базі рами "Прогрес" В-110 від ХВЗ 1958 р.
EndoSteel, есть три соседние спицы. Выкрутив две — третья натянется, потому что раньше они три распределяли эту нагрузку, а сейчас резко одной пришлось
Крокодиловодство 2.0 |
Вы не вошли. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
Кроковод → Частные темы. Только велосипеды. → "Збірна солянка" на базі рами "Прогрес" В-110 від ХВЗ 1958 р.
Страницы Назад 1 … 4 5 6 7 8 9 10 Далее
Чтобы отправить ответ, вы должны войти или зарегистрироваться
EndoSteel, есть три соседние спицы. Выкрутив две — третья натянется, потому что раньше они три распределяли эту нагрузку, а сейчас резко одной пришлось
frivermen,
Как-то слишком упрощено, как мне кажется. Как минимум надо учитывать что с каждой ослабленной спицей втулка сдвигается, перераспределяя натяг остальных по хитрой схеме. Надо поэкспериментировать...
Поэкспериментировал. Явственно ослабевает натяг противоположных спиц, а у соседних никаких изменений пальцАми не ощущается.
EndoSteel, ну якщо Ви зміну сили натягу на декілька відсотків можете вловити своїми пальцями, та не в процесі, а опісля, то знімаю капелюха.
Колеса розібрав, парадні сторони ободів пополірував пастою: " ATT (abrasive tool top) Паста полірувальна універсальна "середня" М14-М28. Результат – матова поверхня. Скло, пластик, метал ". Такі написи – на упаковці зеленої "пасти ГОІ", яку я колись купив у крамниці для полірування керма В-541.
Приблизно по 4 години на обод: веранда, дриль 2500 об/хв, полірувальний валик ф50 мм на осі, паста полірувальна. Після недовгої витримки протирав ганчіркою та ще полірував повстю без пасти. Фанатизмом не страждаю.
Не можу сказати, що вигляд парадної сторони ободів став ідеальним, але має місце візуальний ефект, і, що важливіше, у наданні (кажуть) хімічного захисту поверхні від корозії.
Зібрав колеса, як це вже було описано у #64.
Ще раніше уважно переглянув стан старої гуми, вирішив, що гума буде нова (стару збережу у засіках). Закупив бюджетний варіант.
Шини CST, модель City C219, 28 x 1.75. Протектор, як то кажуть, "кубик". Корд – нейлон. Шини переслали поштою звернутими вісімкою з подальшим складенням у два кільця для значного зменшення габариту. Не знаю, хто це придумав, але травма наявна: фото через приблизно місяць на стінці. На обох шинах однакові номери, схожі на мобільні, тільки без + спереду. І ще всередині побачив два фарбованих клейма.
Є усі стандартні написи ззовні.
Камери CST, 28х1.75х2 (47/62-622), "butyl inner tube", ніпель AV 35 мм. Знайшов такі написи:
Фліпери гумові. Надів на колеса.
Підкачав камери до утримання форми тора (бублика). Зняв з полиці тальк. НасипАв порцію тальку на ганчірку, якою натирав камеру. НасипАв порцію тальку в шину, розтирав ганчіркою по поверхні. Без фанатизму.
Прибрав з камер майже все повітря. Натягував один борт шини на обод, вставляв ніпель в отвір і заправляв камеру на обод. Подальше бортування шин відбулося легко, беззбройними пальцями.
Накачав 3 й 3.5 атм. (є насос з манометром). На перший погляд, шини встановилися рівно. Ширина шин різна, приблизно 40 та 42 мм, оскільки передній обод має ширину 35 мм, а задній – 38 мм. Нагадаю, що вело – "збірна солянка". Зробив фото:
Повісив колеса на стіну: ще з місяць-два вони непотрібні (попереду – фарбування рами, вилки, крил і багажника, для чого ще немає достатнього тепла). Заодно перевіриться якість камер та шини поправлять свою форму. Та й запашок пом’якшає.
Далі буде …
Гарні та охайні колеса вийшли
route 66, дякую! Взагалі то колеса як колеса, тільки що з ремонту.
А спроєктували їх красивими мені невідомі небайдужі до естетики фахівці, дякуємо їм за це.
Ну і ще можна врахувати, що на фотографіях дійсність завжди прикрашається.
Як я писав тут у п.3 https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 96#p270596 про кермо на цей проект, воно
"від 21В ПВЗ (як на моєму https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 09#p263909 ). Не гнуте. Є невеличкі дефекти та іржа."
Виявилося, що іржа такі завелика, особливо на виносі: на значній частини його поверхні хром піднявся під її натиском, ось-ось може посипатися лускою. А серед "невеличких" дефектів – тріщини на трубі керма, що прямують від прорізів. Тому, рискаючи по просторам ОЛХ, почав шукати заміну, у першу чергу – заміну виносу та трубі. Пошукав-пошукав, та зрозумів, що пошуки самого такого варіанта (фото з попереднього посилання)
можуть розтягнутися надовго. Тому, оскільки для даного проєкту довга труба керма не була потрібною, я "болгаркою" відрізав надламану частину труби (усього то 32 мм), зробив нові прорізи, зробив і фото "було – стало":
Але ще до проведення фатальної операції обрізання, зробив іншу, зовсім не фатальну: продовжив (нарізав) різьблення на довгому болту, що фіксує кермо в трубі вилки. Узяв відповідну плашку (М8х1), спробував нарізати, з мастилом. Процес пішов доволі легко. Нове різьблення отримало неповну висоту (фото), оскільки заводське різьблення – накатане. Але це не критично, воно гарантовано витримає стандартне, тобто людське, навантаження (до Жаботинського нам далеко)
Зайву довжину болта не став видаляти: вона не заважає, а болт ще може знадобиться в іншому проєкті.
Нещодавно тут: https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 60#p273260 я писав про тріщини в трубі керма і як з ними боротися. Не просто так написав, а частково з власного досвіду.
Несподівано по ціні двох чашок кави, знайшов кермо у зборі, з потрібним виносом. Воно приїхало учора.
Винос на ньому виявився практично без іржи (я витребував з продавчині декілька фото з різних ракурсів). Мета досягнута!
Але це не все. Коли купляв, бачив, що нижня частина труби керма просто відламана: колись були тріщини. Що робити, я вже точно знав, і сьогодні швиденько і без вагань зробив. Тепер маю в колекції вже дві вкорочені труби, одна піде у засіки, і це буде повний комплект керма, хоча і з дефектним (хромом) виносом. Так йде процес наповнення засіків з відбракованих деталей та вузлів.
Але і це ще не все. Головне – для історії – далі.
На самому кермі виявив клеймо від ПВЗ (якщо не помиляюся) у вигляді стилізованого велосипеда: два колеса і (тут – уявні) риски, що зображують раму та кермо. Таке зображення присутнє на шильнику ПВЗ. І таких клейм – два, кожне на відстані приблизно 45 мм від кінців керма. Фото:
Отже, є дуже імовірне підтвердження, що винос конструкції, що на першому фото, належить ПВЗ.
І про близький "шахер-махер". На моєму першому 21В прийшов винос зовсім іншої конструкції. Простий такий, не знаю якому заводу належить. Вирішив переставити його на цей проект, оскільки він заявлений мною як "збірна солянка". Тільки винос з трубою. А цей винос з трубою поставити на мій перший 21В (поки що направив у "лимонку"). За принципом "свій до свого".
Новий день – нові фото.
Конструкція виносу, що я зняв з першого 21В, така:
Якому заводу вона належить – не знаю, але для "збірної солянки" піде.
Додано 25.04.2025
Ось тут написано, що це мінський варіант:
https://krokovod.org/forum/viewtopic.ph … 42#p227442 .
Погоджуюсь, що труба не ідеал, але вона буде на ззовні тільки на 5-7 см, а її присутній вигин (хтось добре прикладався!) при скручуванні я спрямував вперед в площині вело. Практично на керування апаратом цей дефект не повинен впливати зовсім. Якщо буде – тоді й займуся виправленням.
Так тепер виглядає кермо для цього проекту:
Далі буде …
В моєму проекті "затишок перед бурею": чекаю теплі дні та ночі для неспішного фарбування ПФ-115. Оскільки зараз на форумі бачу деяке пожвавлення щодо правлення рам й вилок, то вирішив щось написати зі свого досвіду.
Раму з вилкою (ХВЗ, В-110, 1958-й рік!) правив ще в першій декаді січня. Метода дуже знайома мені й всім кроководам: скільки вже було тих рам. Робив фото. Не всі вийшли якісними, декілька зберіг.
Але почну з резинки, яка займає почесне місце в пості https://krokovod.org/forum/viewtopic.php?pid=3322#p3322 у вигляді ствердження, що "Легче, удобнее натягивать не нитки, а тонкие резинки." (Sergejs)".
Навіть не знаю, де у наш час можна знайти довгу тонку резинку, навіть в трусах резинки вшивають! А будь-яку нитку – як "тьху". Зав’язати її фантиком, а натягнути можна будь-якою невеличкою вагою, наприклад, як на фото – вагою пасатижів. Висять собі та й натягують!
Уважний погляд на раму не виявив особливих проблем: все більш-менш рівне. "Пропелер" не спостерігається.
Але завдання правлення рами навіть з не понівеченими довгою експлуатацією трубами теж не просте: потрібно одночасно виводити принаймні три параметри: паралельність дроп, відстань між дропами (тут – 107 мм) та симетричність розташування дроп відносно повздовжньої площини симетрії рами. Як відомо, останній параметр заміряється не напряму, а через рівність відстаней між нитками та підсідельною трубою рами, коли нитка натягнута між дропами через стакан керма.
Спочатку було відповідно 111 мм та 25 й 29 мм (приблизно), довів до 106 та 24 й 24.5 мм (теж приблизно), фото:
Вилка відносно повздовжньої площини симетрії рами виявилася практично рівною: наміряв приблизно по 18 мм відстані від нитки, протягнутої через 4 дропа, до торців каретки для обох положень вилки (фото з лінійками не робив).
До речі, Ви мені скажете, що для останньої операції потрібно вставити вилку в раму, тобто забити в раму чашки та встановити вилку на підшипники. Але, щоб зайвий раз не травмувати раму, я використовую іншу методу.
Виходив з того, що зазор між циліндричними поверхнями труб вилки та отвором рами дорівнює (31-26)/2=2.5 мм. Ще коли правив раму В-22, знайшов невеличку пластинку з пластику товщиною біля 2.3 мм, нарізав з нею 6 пластинок приблизно 6х20 мм у плані, і ті пластинки засовую у ту кругову щілину, де повинні були стояти чашки: три пластинки зверху та три знизу, з рівномірним кроком. Вони достатньо точно центрують трубу вилки в отворі. Значно краще було би на 3D-принтері надрукувати пластикові вставки, але, як завжди, його немає під рукою, тобто це потребує значно більше дій, ніж дозволяє власна лінь. А пластикова труба 31х2.3 якось не зустрічалася. Залишається тільки зберігати ті пластинки до наступної нагоди.
Додав 18.04.2025
Забув написати про вилку, що розмір під колесо виставив ще у січні, і це 88 мм. З невеличким запасом під рахівник з шайбою, що компенсує. До стану вилки та її геометрії претензій не маю, а фарбувати буду, вже зовсім скоро почну цей довгий процес.
Далі буде ...
Тепло у нас десь затрималося надовго. Все чекав теплі дні та ночі для фарбування ПФ-115. Затримка вже більше за місяць.
А що тримало? Небажання вдвічі (приблизно) довше чекати достатньої полімеризації! Вже б майже закінчив!
І знову на 10 діб великого тепла не обіцяють. Вирішив все ж почати процес.
Оскільки про щось інше в мене інформації немає, а час є, то писати буду розлого, щоб відобразити вже доволі значний досвід: це вже буде мій дев’ятий повний комплект.
Підготовка.
1. Купівля, знахідки у засіках:
— "болгарка", периферійна металева щітка;
— абразивна "шкірка" Р 600, 0.5 м;
— перетворювач іржі;
— ґрунт (балон Slider, пишуть, що цинк 98%). Важливе з інструкції: фарбувати не пізніше ніж через 2 години після нанесення ґрунту;
— фарба ("забірна" по металу, міцна, будь-який колір – для перших двох шарів (була у засіках). Плюс "серебрянка" – для третього шару. Плюс невеличка баночка чорного кольору, глянцева – для останнього шару);
— лак прозорий автомобільний, глянцевий – 2 балона;
— розчинник (уайт-спірит) – 3 пляшки 0.58 кг;
— три пензля малярних шириною 25 мм, нейлон;
— пластикові невеличкі ємності (стаканчики) – для розбавлення фарби.
2. Провів очищення рами, вилки, крил, "вусів крилячих" та багажника – до метала: "болгарка" з металевою щіткою, потім абразивна "шкірка".
3. Провів обробку перетворювачем іржі.
Обрав день, сприятливий для фарбування. Отже, все готове для фарбування.
1. Напередодні фарбування провів ще одну обробку перетворювачем іржі, з витримкою на ніч.
2. Основний процес – з початку до середині дня 03.05.25, при температурі плюс 18-22 градусів:
— зробив "баню" з рідким милом (від залишків перетворювача іржі), висушив ганчіркою, зробив витримку хвилин 15 на сонці – саме перед ґрунтуванням;
— розвісив (на дротах) під навісом для авто раму, вилку, крила з двома вусами та багажник. Під ними виклав технічний картон (захист підлоги від плям фарби);
— провів ретельне знежирення: чисті ганчірки, уайт-спірит без обмеження;
— наніс ґрунт розпиленням з балона, з відстані не менше 50 см, швидко змінюючи місце розпилення. Фото (переднє крило та вуси не влізли у кадр зовсім, тільки заднє частково):
— дещо розбавив фарбу для першого шару;
— приблизно через півгодини після нанесення ґрунту наніс пензлем перший шар фарби. Особлива увага на недопущення підтьоків. Просвічування ґрунту дозволяється. Важливо: не дозволяється повторний прохід фарбою (може привести до часткового розчинення вже нанесеної фарби з виникненням грудок).
Пензель – у воду, ганчірки – у "баню".
Призначив витримку: не менше тижня.
Фактично пройшло 10 діб.
12.05.25 провів правлення заднього лівого дропа (згадав нарешті!). Колись вже робив таку операцію. Все дуже просто. Узяв недовгу шпильку М8, дві шайби та 2 гайки, затягнув (пальцями) на дропі, в задній позиції. У висячому положенні рами разів 5 обережно вдарив молотком по відігнутому кінцю дропа. На фото: було та стало:
Ще зачистив клеймо з роком виготовлення рами: дійсно 58-й рік. Фото:
Номер рами, що був вибитий над роком, хтось колись ретельно винищив. Схоже, що полотном по металу, тобто давно. Мабуть рама має кримінальне минуле.
До речі, всі заводські огріхи я ніколи не зачищаю: це ж історичні свідчення про якість масового виробництва у СРСР. Нехай і далі свідчать!
13.05.25 наніс другий шар фарби:
— витяг пензель із води, відтиснув воду, виклав на сонце.
— зачистив абразивною "шкіркою" всі пофарбовані поверхні до відсутності шорсткості. Для цього приблизно 25 см "шкірки" склав у 8 шарів: отримав якби пластину приблизно 115х30 мм, доволі жорстку, якою "чухав" поверхні, не придавлюючи "шкірку" безпосереднє пальцями;
— зачистив від фарби три торця труб на рамі: два – на стакані керма, один – на трубі системи, правий. Ще прибрав випадкову фарбу з посадкових поверхонь під трубу сідла та чашок керма, а також з різьблень рами та вилки. Увага: це бажано робити після часткової полімеризації кожного з шарів фарби, а не фінального;
— провів ретельне знежирення: чисті ганчірки, уайт-спірит без обмеження;
— дещо розбавив фарбу для другого шару;
— наніс пензлем другий шар фарби. Знову особлива увага на недопущення підтьоків. Просвічування ґрунту не спостерігалося, але допускалося. Важливо: як вже писав, не дозволяється повторний прохід фарбою (може привести до часткового розчинення вже нанесеної фарби з виникненням грудок).
Пензель – у воду, ганчірки – у "баню".
Призначив витримку: не менше тижня.
Далі буде ...
витримку: не менше тижня.
Важнейший момент.
Люди привычно думают, что раз краска "высохла", то уже покрытие готово.
Между тем, это справедливо только для нитро, а также гуаши и других водоэмульсионных красок
Когда алкидная или подобная краска "высохла" — это всего лишь из неё ушёл растворитель, испарился.
А нужен он там был только для удобства нанесения.
Но краске нкжно ещё полимеризоваться. Превратиться в довольно твёрдую пластмассу. А на это нужно время. И температура. При комнатной — неделя где-то.
Что происходит с кистью в воде? Я понимаю, что это нужно для сохранения кисти, но непонятен механизм. Чтобы под водой растворитель не испарялся? ПФ115 полимеризуется от кислорода и/или от УФ?
frivermen, звісно, краще тримати у розчиннику. Але це буде коштувати значно більше, ніж купити новий пензель. Проміжний варіант — вода. Нейлон зберігає свої властивості.
А я не хімік. Що там і як — не знаю.
Но ведь уайт-спирит не обезжириватель, он же сам по себе жирную плёнку оставляет
Ув. frivermen, от УФ, он инициирует процесс радикальной полимеризации.
Страницы Назад 1 … 4 5 6 7 8 9 10 Далее
Чтобы отправить ответ, вы должны войти или зарегистрироваться
Кроковод → Частные темы. Только велосипеды. → "Збірна солянка" на базі рами "Прогрес" В-110 від ХВЗ 1958 р.