Реставраторы представляют (Страница 7 из 8)

Проєкт реставрація велосипеда «Минск»  В-114, 1960 року.

Було виконано піскоструйну чистку, фарбування, нанесення орнаменту під трафарет, та ліновки. Частково відновлено гальванічне покриття металевих деталей.
Повна комплектація велосипеда оригінальними деталями: фара, динамо, насос, лічильник пробігу, щиток ланцюга, оригінальні покришки, камери під ніпеля Данлоп, також інструкція та комплект інструменту.

Історична довідка
Завод німецької фірми DKW в м. Чопау (Zschopau) в окрузі Хеймніца, який перебував у Радянській зоні окупації, було демонтовано та вивезено в СРСР як репарації. Усе обладнання, оснащення і технічна документація мотоциклетного заводу DKW були вивезені в Москву, Мінськ, Іжевськ та Серпухов. Також були інтерновані німецькі фахівці заводу, які налагоджували обладнання й виробництво техніки на нових заводах. Окрім того було вивезено обладнання велосипедного заводу Wanderer Siegmar-Schönau bei Chemnitz (пізніше VEB Fahrradwerke Elite Diamant), котре стало основою велозаводу в Мінську.
У травні 1946 року було запущено перший цех Мінського велосипедного заводу (МВЗ). У вересні 1947 року розпочато серійне виробництво чоловічих дорожніх велосипедів В-16, розробленого на основі німецької документації. До кінця 1947 року було зібрано 6580 велосипедів, що зумовило профільну спрямованість заводу на багато років вперед.
У 1951 році, через перепрофілювання Московського мотозаводу, на Мінський велозавод було передано виробництво мотоциклів М1А (копії унікальної німецької моделі DKW RT 125). Завод отримав нову назву Мінський мотоциклетно-велосипедний завод.
У 1956 році почали виробляти базову модель чоловічого велосипеда В-114, який поклав початок серії відомих велосипедів «Минск» / «Аист».
Велосипед В-114 (1956-1964)  залишив в собі «німецькі риси», та відрізнявся від моделей ХВЗ значним кутом нахилу передньої вилки, та кареткою педалей із запресованими втулками вальниці.
Рама В-114  майже без змін була основою  інших моделей ММВЗ до 1980-х років.

Torpedo,
Як завжди, на найвищому рівні пане Віктор!

Чоловічий дорожній велосипед  ХВЗ «Україна» В-130  1967 рік.

Особливість екземпляру: наявність додаткової декалі «50 лет октября» у відзнаку ювілейної дати, та переднього ручного гальма.
Повна історична реставрація, частково відновлено гальванічне покриття, оригінальні деталі, робочий стан. Збережено всі оригінальні шпиці з латунними нікельованими ніпелями, камери, ніпеля, покришки.
Укомплектовано динамкою, фарою, дзеркалом, лічильником пробігу та велоаптечкою.
Автор роботи Віктор Ходєєв.

Історична довідка:
З 1960 року Харківський велозавод виробляв велосипед моделі В-120  з власною назвою «Україна». В  період 1965-1969 років ХВЗ одночасно випускав вдосконалену  модель «Україна» В-130.
У конструкцію моделі В-130 в порівнянні з В-120 внесли такі зміни:
-Велосипед було оснащено сталевими ободами коліс коробчастого (п-подібного) перетину.
-Переднє колесо мало 36 спиць за для підвищення вантажопідйомності
-Щиток переднього колеса був значно довшим з додатковим підкосом з переду
-Встановлено  передній багажник,  нові  відлиті з алюмінієвого сплаву педалі і відкидна підніжка.
-Були змінені форма керма і вузол кріплення його до рульової колонки (винос)
-Встановлено захисний щиток ланцюга
-Новий декор з використанням кольорових аплікаційних декалей

Чоловічий дорожній велосипед  ХВЗ «Прогресс» В-110,  1954 рік.

Досить рідкісний,  варіант ошатної «люксової» комплектації.
На відміну від стандартної моделі оснащувався хромованими щитками коліс, фарою фарбованою в колір рами, динамо з фарбованими деталями, переднім гальмом, щитком ланцюга.
До того ж, хромовані обода та щитки оздоблювались декоративними фарбованими смужками з ліновками.

Велосипед з помітними "слідами часу",  про те, все збережено в оригіналі.

Автор роботи Віктор Ходєєв.

Жіночий велосипед В-22 «Львів» Львіського велозаводу 1954 рік.
Реставрація, оригінальні деталі, часткове відновлення гальванічного покриття, збережено значну частину оригінальної фарби.
Елегантний, ошатний  велосипед.

Історична довідка:
В 1947 році на Харківському велозаводі,  вперше  в СРСР  було розпочато масове виробництво велосипеда для жінок  В-22. В його конструкції вгадуються типові  риси та елементи традиційних німецьких жіночих велосипедів які було взято за основу розробки. За формою рами, це так званий (нім.) Damenrad Schwanenhals- «гусяча шия».
Велосипед мав  занижену елегантну раму, був обладнаний колесами розміром 26 дюймів, з шинами 559×40 мм (26" х 1,75"). Привідний ланцюг велосипеда прикривався захисним щитком. Для запобігання попадання спідниці в заднє колесо, було передбачено встановлення плетеної захисної сітки. Переднє колесо було обладнане додатковим ручним гальмом «штемпельного» типу, яке діяло на покришку. Заднє колесо з гальмівною втулкою FuS Torpedo виробництва Німеччини , а згодом власного ХВЗ.

В 1948 році також було розпочато виробництво велосипеда В-22 «Львів» на новоствореному Львівському велозаводі. Моделі перших років випуску мали дуже ефектне і привабливе (але складне у виробництві) фарбування, типове для німецьких довоєнних велосипедів.   

Виробництво моделі В-22 «Львів» було припинено прибл. в 1956 році.  Про те, до кінця 1950-х років Львівський велозавод продовжував виробляти подібний велосипед В-25 на колесах  28’’. Вочевидь, що в західному регіоні України де до війни існувала європейська норма «жінка на велосипеді», деякий попит на такі велосипеди  ще залишався. Але вже на початок 1960-х років їх виробництво було згорнуто.

Подальше, в незначній кількості, жіночі моделі в СРСР виробляв лише один завод ЗиФ/ПВЗ.

Защита цепи разве не должна быть?